Курсова робота : 27 с., 15 джерел.

Об’єктом дослідження даної роботи є «Енеїда» та творчість Вергілія.

Мета роботи: ознайомитись з «Енеїдою» Вергілія та виділити особливості та значення даної поеми в літературному процесі.

з адачі:

- ознайомитись з літературою по даній темі;

- ознайомитись з творчістю Вергілія;

- ознайомитись з історією написання поеми «Енеїда»;

- виділити особливості сюжету та художнього стилю поеми «Енеїда» Вергілія;

- виділити жанри в поемі «Енеїда»;

- зробити відповідні висновки.

Новизна дослідження полягає у вивченні та узагальненні сучасного рівня проблеми.

Метод дослідження – метод системного аналізу.

Сфера застосування – шкільне та вузівське викладання літератури.

СЮЖЕТ, ПОЕМА, пісня, ХУДОЖНЯ ДІЙСНІСТЬ, жанр, ХУДОЖНІЙ стиль, ОПИС, ЕПОС, ЛІРИКА, об’єктивність, ідеологія, СТОЇЦИЗМ .

ВСТУП

Славетний автор книги "Життя дванадцяти цезарів" Светоній через сто років після смерті поета відтворив його образ, спираючись на перекази. Він писав, що Вергілій був високого зросту, чорнявий і кістлявий. При цьому зазначав, що вигляд у поета скоріше селянина, аніж людини вищих кіл.

Опис Светонія схожий із мозаїчним портретом Вергілія, датованим І ст. н.е. і вивезеним із міста Суса. Тепер він зберігається в музеї Бардо в Тунісі. На суській мозаїці зображена людина, зовнішній вигляд якої позбавлений тієї витонченості, що за Августа була властива вершкам римського суспільства і подекуди набувала форм франтівства. На портреті поет сидить дуже прямо, коротко підстрижений. Погляд у нього глибокий, зосереджений.

По обидва боки від Вергілія — музи. Напевне, це й було омріяним товариством поета. Суєта світського життя його обтяжувала. Традиція зображує Вергілія такою сором'язливою, позбавленою честолюбства людиною, що стає зрозумілою метаморфоза, яка відбулася з ім'ям поета. У пізній античності виникло, а з середні віки поширилося написання його імені як "Віргілій" від латинського слова virgo, яке означає "дівчина".

Про скромність Вергілія і високу вимогливість до себе свідчать і такі факти: свій кращий твір — поему "Енеїда" — поет вважав невдалим і намагався його спалити. У своєму заповіті він просив не видавати нічого з того, що не було видане раніше. І тільки завдяки розпорядженню Августа поема була видана.

За переказами, Вергілій склав епітафію, в якій натякав на три основні теми свого поетичного життя: "...Оспівував пасовиська, села, вождів" [1, с. 203].

Перша поетична збірка Вергілія "Буколіки" — своєрідне відкриття так званої пастушої теми у римській поезії. У перекладі з грецької "буколіки" — це пісні волопасів (саме кий і був їхнім необхідним "знаряддям праці"). Буколічні жанри, в яких життя пастухів подається в рожевому світлі, розроблялись у грецькій літературі Феокрітом. Наслідуючи його, Вергілій став першим римським поетом. Основні мотиви збірки — уславлення спокійного пастушого життя, миру, який приніс "владика Риму" [1, с. 204], роздуми над майбутнім держави і всього людства. До написання буколічних поезій митця спонукали і причини особистого характеру: алегоричний підтекст дозволяв автору подякувати Октавіану Августу за повернення маєтку, який колись конфіскували для ветеранів армії. Та найголовніша заслуга Вергілія, безперечно, в тому, що він звеличив звичайну людську працю, котра приносить задоволення, спокій та впевненість у прийдешньому дні.

Тема праці продовжується в поемі про сільське господарство. "Георгіки" землеробські пісні. Вергілій починає роботу над нею за порадою друга імператора і свого покровителя Мецената, ім'я якого стало крилатим на позначення захисника науки та мистецтва. Поема складається з 4 частин, в яких автор розповідає про рільництво, садівництво, тваринництво і, нарешті, про бджільництво. Уважний читач побачив би чимало спільного у поемі Вергілія з епосом грецького поета кінця VIII — початку VII ст. до н.е. Гесіода "Робота і дні". Але ця спільність обмежується лише тематикою й жанром.

Практичні, поради Вергілія чергуються з описами природи, міфологічними та історичними оповіданнями. Поет зазначає, що праця в його розумінні — це головна рушійна сила прогресу й самого життя. Отже, землеробські пісні Вергілія доповнюють пастуші, творячи гімн людині й мирній праці.

Останньою поемою Вергілія і твором усього його життя стала поема "Енеїда".

1 ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ ВЕРГІЛІЯ

Публій Вергілій Марон народився й у 70 р. до н.е. у Північній Італії, у селі Анди, біля Мантуї. Освіту одержав у Кремоні й у Римі. Однак вже в 42 р. він повернувся додому, тому що не був розташований до міського життя, а любив просте життя в глухій провінції.

Життя поета припадає на важкі для Риму часи.

Всього за рік до народження Вергілія Рим став свідком справжньої війни рабів проти держави — повстання під проводом Спартака, яке було жорстоко придушене. А далі розпочалася запекла боротьба між так званими оптимами — керівниками сенаторської партії, ідеологом якої був Ціцерон, та популярами, на чолі яких стояв Гай Юлій Цезар. Розпався перший тріумвірат (колегія із трьох осіб, які призначалися або обиралися із спеціальною метою) — союз Помпея, Красса і Цезаря. Тривало протистояння між Цезарем і Помпеєм. Рим вступав у криваву смугу громадянської війни.

Після того як Юлій Цезар, порушивши заборону римського сенату, перейшов зі своїми військами річку Рубікон, почалася громадянська війна. Це сталося у січні 49 року до н.е., і тільки після трьохлітніх війн з помпеяйцями в Африці та Іспанії Цезар повернувся в Рим єдиновладним правителем держави.

А в цей час Вергілій був школярем спочатку у Кремоні, а потім — Мілані. П'ятнадцятирічним юнаком він вирушив у Рим, де став учнем відомого ритора Епідія. У школі отримували освіту представники визначних римських сімейств, і дружні зв'язки, що виникли за роки навчання, певною мірою забезпечили поетові положення у вищому товаристві [2, с. 164].

Октавіан, племінник Цезаря, якого той незадовго до своєї смерті усиновив, теж навчався у цій школі. Майбутній імператор Август через роки проніс особисту приязнь до Вергілія, нерідко допомагав йому у скрутні хвилини.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--