Курсовая работа: Особливості управління організацією

52.11.0 – Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Товариство здійснює свою виробничо-господарську діяльність на принципах госпрозрахунку та самофінансування, має свій самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки. В своїй діяльності керується законами України, Постановами ВРУ, Указами КМУ, постановами, розпорядженнями і наказами міністерства аграрної політики України, а також статутом ТОВ Солонянський завод «Агрополімердеталь», його наказами, розпорядженнями та іншими нормативними актами.

Підприємство характеризується наступними ознаками:

1) утворення юридичної особи, яка володіє правоздатністю, пройшло державну реєстрацію і має всі встановлені законодавством установчі документи (статут, засновницький договір). У випадку, якщо підприємство є некомерційною організацією, то воно може діяти на підставі загального положення про організації даного виду;

2) організаційна та управлінська структури. Органи управління підприємством в залежності від його виду та форми можуть бути вибрані колективом або призначені вищестоячими керівниками. Організаційна структура створюється для досягнення поставлених цілей і завдань;

3) ім'я. Підприємство як юридична особа повинна мати свою назву, в якій містяться організаційно-правова форма і в ряді випадків ще й вказівка на мету і характер його діяльності. Комерційним організаціям необхідно мати фірмову назву;

4) місце знаходження, яке визначається державною регєстрацією і вказується в установчих документах (адреса, номер телефонів, факсів та інші відомості).

Таким чином, дані ознаки означають, що підприємство:

- затверджено в законодавчому порядку відповідним державним органом;

- має необхідні матеріальні і фінансові резерви та ресурси;

- має в своєму розпорядженні необхідну кількість працівників для здійснення своїх цілей і певного виду діяльності;

- володіє організаційною та управлінською структурами;

- як юридична особа несе відповідальність (економічну і правову) за своїми обов'язками;

- має власне найменування (фірмовий знак) та юридичну адресу свого місця знаходження.

Директор ТОВ Солонянський завод «Агрополімердеталь» Под'ячев Костянтин Васильович повинен постійно стежити за тим, щоб не було знищено, ліквідовано або змінено жодної з цих ознак в небажаному для підприємства напрямку.

Ринкові перетворення сприяли виникненню в нашій країні фірм за типом західних організацій. Основними рисами, які характеризують фірму, що веде господарську діяльність в наших умовах, є: суверенність, економічна відокремленність, економічний інтерес і матеріальна відповідальність. Робота фірми контролюється як своїми власними силами, так і державними керуючими органами і організаціями (фінансово-кредитними та аудиторськими конторами, податковою інспекцією та податковою поліцією, органами прокурорського нагляду та ін.)[7].

В Україні до організацій, що здійснюють господарську діяльність, належать підприємства, правовий статус яких закріплений у Господарському кодексі України від 16.01.03. Окрім цього Закону, окремі види діяльності підприємств, а також їх особливості регулюються податковим, митним, валютним, фінансовим, інвестиційним та іншим законодавством. Якщо міжнародними договорами, учасником яких є Україна, передбачено інші правила, ніж ті, що містить законодавство про підприємство, то застосовуються правила міжнародного договору.

Підприємство як самостійний суб’єкт господарювання є основною організаційною ланкою господарського механізму, наділене правами юридичної особи і покликане виконувати виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Для реалізації поставлених завдань підприємство має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, а також інші реквізити юридичної особи, зокрема печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. До своєї структури підприємство не може включати інших юридичних осіб.

Підприємства, зважаючи на форми власності, обсяги господарського обороту і чисельність працівників, поділяються на відповідні види та категорії.

Чинне законодавство визначає такі загальні умови створення підприємств: 1) підприємство може створюватися за рішенням власника чи власників майна, уповноваженим ними органом, а також підприємства-засновника, організації чи за рішенням колективу працівників; 2) підприємство може бути створене шляхом відокремлення зі складу діючих підприємств, організацій одного чи кількох структурних підрозділів, за рішенням їх колективів працівників та обов’язкової згоди на такі дії власника або уповноваженого ним органу; 3) створення нових підприємств може бути здійснене через примусове роз’єднання підприємства чи організації згідно з вимогами антимонопольного законодавства України.

Підприємство набуває права юридичної особи з дня державної реєстрації у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем знаходження підприємства або його органів управління. Для державної реєстрації подаються такі документи: а) заява засновника або засновників; б) рішення засновника про створення підприємства або установчий договір про заснування господарської організації двома чи більшою кількістю осіб; в) статут; г) рішення компетентного органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки, використання інших ресурсів, якщо вони необхідні для діяльності підприємства, а також дозвіл на здійснення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

ТОВ Солонянський завод “Агрополімердеталь” зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради державним реєстратором Сазоновою І.М.; місцезнаходження господарства – с.Жданово Солонянського району Дніпропетровської області. Відстань до райцентру – 15км, до м.Дніпропетровська - 48 км.

Відмова в реєстрації можлива внаслідок порушення встановленого законодавством порядку створення підприємств, а також невідповідності установчих документів вимогам законодавства. Однак орган виконавчої влади, який здійснює реєстрацію, не може відмовити ініціатору в такій реєстрації за мотивами недоцільності створення підприємства.

Підприємство діє на основі статуту, в якому визначаються його власник, найменування підприємства, зокрема завод, фабрика, майстерня тощо, та вид — приватне, колективне, державне, а також зазначаються місцезнаходження, предмет та цілі його діяльності, органи управління, компетенція і повноваження колективу працівників та його виборчих органів, порядок утворення майна, умови реорганізації та ліквідації підприємства. Статут затверджується власником або власниками майна.

Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування колективу працівників. Наразі власник може здійснювати управління підприємством як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган.

Керівник підприємства, який призначений власником або обраний власниками майна, наділений повноваженнями самостійно вирішувати питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства. Однак чинне законодавство забороняє власнику майна втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.

Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства здійснюють державна податкова інспекція, державна контрольно-ревізійна служба, державні органи, до повноважень яких входить нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною та екологічною безпекою, а також інші контрольно-наглядові органи.

Ліквідація і реорганізація підприємства має проводитися при суровому дотриманні вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а в окремих випадках вимагається участь у цьому процесі колективу працівників або органу, який уповноважений створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського суду. Законодавець також встановив додаткові випадки, при настанні яких підприємство може бути ліквідоване, зокрема це: визнання його банкрутом; прийняття рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, якщо в передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності; якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства; інші підстави, передбачені чинним законодавством.[6].