Курсовая работа: Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові

Святую силу ниспошли.

А чистих серцем? Коло їх

Постави ангели свої

І чистоту їх соблюди.

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

Більшість старослов'янізмів має свої відповідники в українській мові.

Для старослов'янізмів характерні такі фонетичні й морфологiчні особливостi:

а) звукосполучення ра, ла, ре, ле відповідно до українських оро, оло, ере: враг - ворог, град - город (Новгород), глава - голова, глас - голос, область - володіти, плащ - полотно, древо - дерево, плевели - полова;

б) звукосполучення ра на початку слова: раб, ратай;

в) звукосполучення жд на місці колишнього звука д: вождь - водій, нужда, страждати;

г) початкові є, ю: єдиний, юнак, юродивий;

ґ) префікси воз-, вос-, пре-, пред-, со-: возлюбити, вознесіння, воскреснути, премудрий, превелебний, предтеча, пред'явити, соратник, союз; старослов'янський префікс пре- може додаватися й до незапозичених українських слів: предобрий, пресвітлий, пресвятий;

д) іменникові суфікси -тель, -знь, -ств(о), -тв(а): мислитель, приязнь, боязнь, словоблудство, молитва, жертва; ці суфікси використовуються й у незапозичених словах: гнобитель, мучитель, товариство, побратимство, гонитва;

е) прикметникові суфікси -ащ-, -ущ-, -им-: трудящий, грядущий, сущий, незримий; ці суфікси використовуються й у незапозичених словах: роботящий, невмирущий, загребущий, невловимий.

2.4 Освоєння грецької лексики в сучасній українській мові

Грецькі слова в українську мову ввійшли ще до прийняття християнства внаслідок безпосередніх контактів між носіями обох мов. Набагато більше грецьких слів прийшло до нас через старослов'янську мову після прийняття християнства: ангел [13, 38], апостол [14, 56], Біблія [14, 81], Євангелія [14, 234], вівтар [14, 100], ладан [14, 368], паламар [14, 494], псалом [14, 564], ідол [14, 246]. Тоді ж було запозичено й багато грецьких імен, такі, як Анатолій (східний), Андрій (мужній), Арсен (сміливий), Василь (царський), Геннадій (благородний), Олександр (захисник людей), Ірина (спокій), Галина (тиша), Катерина (чиста), Оксана (гостинна), Олена (сонячна).

Наступна хвиля грецизмів спостерігається у зв'язку з вивченням в українських школах у ХVІ-ХVІІ ст. грецької мови. У цей час в українську мову входять в основному шкільні терміни: граматика [13, 144], філософія [13, 614], лексика [14, 377], морфологія [14, 246], синтаксис [14, 626], хор [13, 636].

Пізніші запозичення з грецької мови пов'язані з розвитком різних галузей науки, з політичним життям. До них належать такі слова, як біологія [14, 83], бактерія [14, 74], мікроб [14, 431], теорема [14, 668], дифтонг [14, 192], фонема [14, 724], морфема [14, 449], схема [14, 654].

Для грецизмів характерні такі особливості:

а) словотвірні елементи: авто, анти, мікро, макрос, аероб, хроном, Фотом, топок, сферою, агро -, архі-, ізо-, пан-, філ, -фоб.

б) початкові голосні а, е, і, приголосний ф, звукосполучення кс, пс, суфікси -ік(а), -ад(а), -ид(а), -ід(а) тощо: архів [14, 62], автор [14, 16], економія [14, 213], етика [14, 233], ідея [14, 245], фантазія [14, 707], лексика [14, 377], олімпіада [14, 480].

2.5 Освоєння французької лексики в сучасній українській мові

Французькі слова проникають в українську мову, починаючи з ХVІІ ст. через польську, пізніше - російську мову. А в другій половині ХVІІІ-ХІХ ст. цьому сприяло поширення політичних ідей, мистецтва, культури, Батьківщиною яких була Франція.

Запозичені з французької мови слова стосуються переважно:

а) суспільно-політичного життя: режим [14, 584], абсолютизм [14, 11], парламент [14,