Курсовая работа: Парша яблуні та заходи захисту від неї в умовах лісостепу України

· запровадження комп'ютеризованих програм сигналізації загрози ураження паршею яблуні.

Ефективність груп хімічних препаратів проти парші яблуні Табл.1

Групи препаратів Запобі­жна дія Час запобіж­ної дії, дні Лікуваль­на дія Час лікуваль­ної дії, годин
Дітіокарбамініани ++ 4-7 0
Каптан ++ 4-6 0
Дітіанон +++ 5-8 + 24
Додина ++ 5-6 ++ 48
Тріазол + 3-4 ++++ 72-96
Піріметаніл ++ 5-6 +++(+) 48-72
Крезоксім метил ++++ 7-10 ++ 48

Розділ 3. Огляд прийомів і методів щодо обмеження чисельності шкідника та їх ефективність

Розміщення розсадників якомога далі від дорослих плодових насаджень, що стримує розповсюдження патогенів, спільних для молодих і дорослих дерев. Обов'язкове дотримання прийняття для зони сівозміни. Не слід вводити в неї культури, які уражуються збудником бактеріального кореневого раку (буряк, морква та ін.).

Правильне внесення добрив сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб. Навпаки, однобічне внесення окремих мінеральних добрив, особливо азотних, послаблює розвиток рослин, погіршує їхню стійкість до хвороб. А відтак добрива в розсадниках потрібно вносити відповідно до результатів агрохімічного аналізу ґрунту.

Обов'язковий комплекс заходів по вирощуванню здорового посадкового матеріалу. Одержання безвірусних і безмікоплазмових клонів, розмноження їх за умов ізоляції.

Відбір живців тільки з маточних насаджень, вільних від патогенів. Для цього візуально, шляхом дворазового обстеження (у травні-червні та в серп ні-вересні) виявляють хворі рослини, які знищують. Здорові зовні перевіряють на наявність вірусів і мікоплазм у теплицях.

Інокулюм готують з бутонів і пелюсток квіток дослідних дерев. Як індикатори використовують сходи огірка сорту Делікатес, лободи (Chenopodium guinosa, Сh. amaranticolar, Сh. toetidum) і тютюну (Nicotiana tabacum).

Зерняткові породи можна також попередньо (в зимово-весняний період в теплицях) перевіряти подвійним щепленням. На сіянці яблуні або груші прищеплюють двовічковий живець дерева, що досліджується, а вище - живець сорту - індикатора.

Якщо перевіркою на індикаторах встановлено, що всі цінні сорти і підщепи є носіями патогенів, застосовують термічну терапію рослин - водну або повітряну. При першій хворий матеріал, який перебуває у стані спокою, поміщають у водну баню з регульованою температурою від 35 до 50С і витримують при різних експозиціях обробки. За повітряної терапії матеріал, що знаходиться в стані спокою, прогрівають у спеціальних термостатах при температурі 40С. Строк витримки рослин у термостаті залежить від виявлених вірусів та сорту. Рослині може бути від 3 тижнів до 2 міс. Термічна обробка повністю звільняє рослини від термолабільних вірусів, але надійнішими виявляються верхівки стебел, які відросли під час термообробки. Їх і використовують для щеплення на безвірусні сіянці. Після повторної перевірки на індикаторах безвірусні рослини використовують як супереліту. Саджанці з ознаками вірусних та мікоплазмових захворювань знищують. Забороняється висаджувати дички, які мають хоча б незначні нарости кореневого раку. Ефективний систематичний захист від бур’янів, личинок пластинчастовусих і дротяників та інших шкідників, які живуть у ґрунті.

Боротьба з утворенням кірки і запливанням ґрунту на поверхні поля, аби уникнути розвитку кореневих гнилей. Дво - , триразове обприскування рослин проти парші та інших хвороб у розсадниках 0,4% суспензією 80% полікарбацину (4 кг/га), 1% бордоською рідиною чи їхніми замінниками.

Перший раз - відразу після утворення листків, другий і третій - через кожні 15-20 днів. При виявленні на саджанцях яблуні борошнистої роси їх обприскують 1% - ю колоїдною сіркою. Восени опале листя згрібають і спалюють, а міжряддя переорюють.

При виявленні наростів кореневого раку на головному корені або кореневій шийці рослини вибраковують і знищують. Якщо нарости виявлено на бічних корінцях, то їх обрізують і спалюють, а всю кореневу систему дезінфікують.

3.1 Заходи проти хвороб у молодих і плодоносних садах

Очищення стовбурів і скелетних гілок від кори, яка відстала, моху і лишайників скребком або щіточками, замащування дупел цементом. Всі відходи спалюють.

Цей захід важливий проти резервації збудників багатьох хвороб. Вирізування засихаючи гілок, хворих на чорний рак, звичайний рак, паршу, борошнисту росу, бактеріальний рак кори та інші хвороби.

При початковому ураженні рани лікують (без зачищення кори) сантаром СМ шляхом змащення місць уражень. При глибокому ураженні стовбурів і гілок кору зачищають, захоплюючи до 2 см прилеглої до рани здорової кори, і дезінфікують 1% -м розчином мідного купоросу купоросу або іншими речовинами, обов'язково заробляючи рани замазкою.

Збирання і заорювання опалих листків, зняття з дерев і знищення муміфікованих та гнилих плодів, перекопування пристовбурних ділянок. Ці заходи сприяють різкому зниженню резервації інфекції багатьох патогенів.

Для більш ефективного знищення резервації збудників чорного раку, парші, борошнистої роси, плодової гнилі та інших хвороб, а також проти лишайників і моху застосовують обприскування дерев 3% -ю бордоською рідиною. Цей захід здійснюють навесні, у фазі "зеленого конусу".

Для захисту стовбурів і скелетних сучків від сонячно-морозних опіків ефективне осіннє змащування 20-30% -м вапняним молоком з доданням (для кращого прилипання) до 20% збираного молока або 0,5% столярного клею.

Щоб запобігти розвитку на зерняткових породах іржі, поблизу садів знищують кущі ялівцю.

Весняний період (від початку розпукування бруньок до кінця цвітіння). Повторна побілка стовбурів і скелетних гілок вапняним молоком з доданням 1% -го залізного купоросу.

За інтенсивного розвитку парші в минулому році у фазі відокремлення пуп'янків - додаткове обприскування дерев 1% -ю бордоською рідиною або її замінниками.

У районах розвитку борошнистої роси та іржі в період відокремлення пуп'янків - обприскування дерев 1% -ю колоїдною сіркою (при температурі не нижче 20°С) або іншими фунгіцидами.

Літній період (після цвітіння до збирання). Відразу після цвітіння (обпадання пелюстків) проти парші, чорного раку, іржі, бактеріального раку кори та інших хвороб, а також проти шкідників - переносників хвороб ефективне комбіноване обприскування. Як фунгіциди рекомендується застосовувати 0,4% -ну суспензією 80% -го з. п. поліхому (4-8 кг/га), 0,4% -ну суспензію 80% -го з. п. полікарбацину (по 4-8 кг/га) або 1% - ну бордоську рідину з доданням інсектицидів (баверсану, 20% к. е. - 0,3-1 л/га або біциклату, 50% к. е. - 1-2 л/га або ін.).

У районах розвитку борошнистої роси після цвітіння за комбінованим обприскуванням бордоською рідиною провадять обробку 1% -ю суспензією колоїдної сірки (8-16 кг/га), або 0,02% -ю суспензією байфидану, 25% к. е. (0,2-0,4 кг/га).

Через 15-20 днів після першого комбінованого обприскування

здійснюють повторне тими ж фунгіцидами. Через 20 днів після цвітіння проти борошнистої роси проводять повторне обприскування 1% - ю колоїдною сіркою.

Третє комбіноване обприскування - через 20 днів, а за рясних дощів - додатково ще одне.

Систематичне збирання падалиці і опавшого листя запобігає збереженню інфекції парші.

Висока агротехніка у саду, дотримання правильного водного режиму, внесення добрив відповідно до результатів аналізу ґрунту, знищенню бур’янів тощо - забезпечують добрий розвиток дерев, посилюють їхню стійкість до хвороб.

Розділ 4. Розрахункова частина

4.1 Загальні відомості про господарство

К-во Просмотров: 270
Бесплатно скачать Курсовая работа: Парша яблуні та заходи захисту від неї в умовах лісостепу України