Розташування території області, де розміщене дане господарство в двох ґрунтово-кліматичних зонах в значній мірі обумовило дуже складний ґрунтовий покрив. Ґрунти кожної зони відрізняються між собою за механічним складом, особливостями ґрунтового процесу, оглеєнням, засоленням, тощо.

В цілому по господарству дерново-підзолисті ґрунти та їх оглеєні відміни займають 30% до площі орних земель. Дерново-середньо і сильно підзолисті ґрунти географічно приурочені до вододілів та їх островів, які є широтними відрогами Деснянської меридіальної рівнини. Ґрунтоутворюючою породою цих ґрунтів є водно льодовикові відклади, морена та лісовидні породи. За механічним складом дерново-середньопідзолисті ґрунти переважно супіщані, а дерново-сильнопідзолисті супіщані та піщано-легкосуглинкові. Дерново-слабопідзолисті ґрунти сформовані в умовах других терас рік та прохідних долин на більш рихлому наносі алювіальних піщаних відкладів та глинистих пісках.1

Ґрунти господарства відрізняються більшою зв`язністю, легкосуглинкові їх відміни становлять відповідно 23 і 37%.

Дерново-підзолисті ґрунти мають низьку природну родючість, невелику глибину гумусового горизонту, яка частіше дорівнює глибині орного шару (15-20 см). Вміст гумусу в них коливається від 1,16 до 1,80%. Вони мають кислу реакцію ґрунтового розчину, середньозважений показник рН дорівнює 4,6 -5,8. Забезпеченість рухомими формами фосфору – середня та підвищена, 58-133 мг/кг ґрунту, обмінним калієм – середня, 52-122 мг/кг ґрунту. Для них характерний низький вміст обмінних форм кальцію та магнію, відповідно 3,6 і 0,62 мг-екв/100 г ґрунту.

На понижених елементах рельєфу сформовані – дернові ґрунти. Дернові ґрунти займають 19% до площі орних земель. В агрономічному відношенні ці ґрунти збіднені органічними та мінеральними колоїдами і характеризуються малою кількістю гумусу та великою ненасиченістю основами, що при піщано-легкосуглинковому механічному складі обумовлює їх погані фізичні властивості. В орному горизонті ці ґрунти розпилені, а наявність ілювіального горизонту створює незадовільний повітряний і водний режими. Глибина гумусового горизонту коливається від 14 до 32 см. Вміст гумусу знаходиться в межах 1,31-2,37%. За кислотністю ці ґрунти переважно слабо кислі або близькі до нейтральних, рН 5,20-5,91, мають підвищений вміст рухомих форм фосфору і середній вміст обмінного калію, середньозважені показники їх складають відповідно 73-144 і 50-118 мг/кг ґрунту, обмінного кальцію і магнію, відповідно – 5,3 і 1,05 мг-екв/100 г ґрунту.

Лучні ґрунти сформовані на лісових породах, делювіальних та алювіальних відкладах. В агрономічному відношенні це кращі ґрунти області. Вони займають найбільшу площу в межах орних земель – 36%. За гранулометричним складом – це легкосуглинкові, крупнопилувато-легкосуглинкові і піщано-крупнопилуваті ґрунти. Глибина гумусового горизонту має товщину 50-65 см. Вбирний комплекс їх найбільш стійкий, вони відрізняються близькою до нейтральної або нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 5,87-6,39). Вміст гумусу знаходиться в межах від 2,68 до 3,69%. Середньозважений вміст рухомих форм фосфору коливається по районах від 81 до 175 мг/кг ґрунту, обмінного калію – 82-128 мг/кг ґрунту. Ці ґрунти мають підвищений вміст обмінного кальцію та магнію, відповідно 10,6 і 2,22 мг-екв/100 г ґрунту.

За гранулометричним складом ґрунти господарства розподіляються таким чином: середньо суглинкові – 22%, легкосуглинкові – 36%, супіщані – менше 30%, зв’язнопіщані – 9%, піщані – менше 4%.

1.3 Агрокліматичні умови розташування господарства

Клімат області, де розташоване ТОВ “Новий шлях” с. Довжик, помірно континентальний, з достатньо теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня – 6 –8⁰ С , самого теплого місяця – червня +18 +20⁰ С. Середньорічна кількість опадів – 550-600 мм. Максимум їх випадає влітку. У деякі роки опадів випадає дещо більше, ніж в попередні. У посушливі роки найменше опадів буває у травні.

Минулий 2002 рік характеризується значними відхиленнями від багаторічних даних по температурному режиму і кількості опадів. Загальна кількість опадів перевищувала середні багаторічні дані на 14%, а в червні-липні – на 37 – 39%. Тепла волога весна сприяла росту і розвитку як озимих, так і ярих культур, що позитивно відбилось на рівні їх урожаїв. Проте в серпні встановилась суха жарка погода, що призвело до “підгорання” посівів зернових культур, а перезволожені червень і липень обумовили розвиток хвороб. Ці фактори також істотно вплинули на формування урожаїв, але вже в негативному плані. Спекотний серпень, крім зернових, згубно вплинув на розвиток цукрових буряків та інших культур.1

Значне пересихання ґрунту затягнуло початок посіву озимих культур, внаслідок чого значна частина їх була посіяна в пізні терміни і пішла в зиму недостатньо загартована. І лише м’яка зима дає підставу сподіватись на їх благополучну перезимівлю.

4. Кількість опадів, температура повітря та їх розподіл за місяцями

Показник	Місяці										За рік	За вегетаційний період
	І	ІІ	ІІІ	VI	V	VI	VII	VIII	IX	X
Кількість опадів за останні три роки, мм	30	46	61	51	46	103	107	14	68	58	194,6	169,3
Середньобагаторічна кількість опадів, мм	38	34	35	40	48	74	78	66	50	42	168,3	144,3
Температура повітря за останні три роки	0,9	-5,8	0,8	10,5	13,4	16,9	16,6	19,0	12,4	7,4	9,7	12,1
Середньобагаторічна температура повітря, 0 С	-6,5	-5,8	-1,0	7,6	14,4	17,9	19,0	18,0	12,7	6,5	8,2	8,8

1.4 Експлікація і трансформація земельних угідь

В користуванні господарства “Новий шлях” с. Довжик знаходиться 1652 га орних земель, та 200 га пасовищних угідь, кожного року проводиться підживлення 50 га пасовищ – це сприяє одержанню кращих врожаїв сіножаті. З моменту переходу колгоспу в товариство землі почали краще оброблятися, деякі ділянки орних земель були роздані членам товариства під городи. В господарстві реально існує інтенсивна система землеробства – майже всі орні землі зайняті під посівами, введені деякі просапні культури, я саме цукровий та кормовий буряк, картопля, овочеві культури (переважно для потреб товариства – забезпечення дитсадка, школи, їдальні). Керівництво товариства забезпечує раціональне використання земельних угідь – на всіх площах кожного року сіють сільськогосподарські культури враховуючи чергування культур.

На рік освоєння сівозміни було запропоновано збільшити одне з полів (№ 4) за рахунок зменшення іншого поля (№ 2). Інтенсивно використовуються провідні технології обробітку ґрунту та вирощуються високоврожайні та стійкі до хвороб культури.

5. План трансформації земельних угідь

Угіддя	Площа, га
	На рік написання курсової роботи	На рік освоєння нових сівозмін	Зміни /+/
Орні землі	1652	1652	0
Сіножаті – всього в т.ч. корінного поліпшення Поверхневого поліпшення	179	170	9
Пасовища – всього в т.ч. культурні	200	190	10
Під громадськими будівлями, дворами, вулицями, шляхами та інші угіддя	55	60	-5
Всього землі	2086	2072	-14

2. Проектування та обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи

Оскільки господарство займається вирощуванням переважно зернових та просапних культур, то ці культури розміщуються на значно більших за площею полях, врожаї вирощувані культури дають середні та трохи вищі за середні, оскільки на дерново – підзолистих ґрунтах (вони переважають на території господарства) дуже високі врожаї одержати досить складно.

Посівні площі на рік виконання курсової роботи

№ п/п	Назва сівозмінних груп і сільськогосподарських культур у них	2001
		Площа, га	% до землі в обробітку
1	Всього землі в обробітку	1652	100
2	Озимі – всього	400	34
	в т.ч. озима пшениця	350	3
	озиме жито	50	37
3	Ярі зернові - всього	240	14
	в т.ч. овес	200	12
	гречка	20	1
	просо	20	1
4	Зернобобові - всього	80	3
	в т.ч. люпин	60	3
	рапс озимий	20	1
5	Просапні - всього	176	6
	в т.ч. картопля	70	0,7
	кормові буряки	25	0,3
	кукурудза на силос	81	5
6	Прядильні - всього	25	1
	в т.ч. льон - довгунець	25	1
7	Багаторічні трави	200	11
8	Однорічні трави	179	10
9	Пари - всього	352	20
в т.ч. чистий	352	20

Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га

Культура	Урожайність за останні три роки, ц/га			Середній	Перспективна врожайність на рік освоєння сівозміни
	за 2000 рік	за 2001 рік	за 2002 рік
Озима пшениця	38,0	37,6	37,9	37,8	43,47
Озиме жито	17,7	17,2	18,0	17,6	20,24
Ярий ячмінь	21,8	20,2	19,5	20,5	23,57
Кукурудза на зерно	38,2	36,5	37,3	37,3	42,89
Просо	22	25	25	24	27,6
Горох	20,5	22	23,5	22	25,3
Льон – довгунець	6,6	6,8	6,5	6,6	7,59
Кукурудза на силос	280	270	250	266	305,9
Картопля	190	160	180	176	202,4
Кормові буряки	520	540	500	520	598
Овочі	248,5	249,0	249,5	249	286,35
Багаторічні трави на сіно	90	92	95	92,3	106,14
Багаторічні трави на зелену масу	250	200	240	230	264,5
Однорічні трави на сіно	70	68	71	69,6	79,84
Сіножаті на зелену масу	240	230	250	240	276

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

Структура посівних площ в господарстві розроблена згідно з перспективами його розвитку, планом щодо реалізації сільськогосподарської продукції і повного забезпечення потреб у насінні самого господарства. В практиці сільського господарства важливим агротехнічним і організаційно-господарським заходом є сівозміна. Раціональна структура розподілу площ є основою сівозміни. Виходячи з конкретних природних і економічних умов, встановлено співвідношення посівних площ під кожною вирощуваною культурою або групою культур.

Сівозміни даного господарства поділяються за трьома ознаками: господарським використанням угідь (за цим показником виділяють типи сівозмін); наявністю провідних культур у сівозміні, тобто специфічних полів, це поля багаторічних трав, пари, просапні культури (за цією ознакою виділяють види сівозмін), і за кількістю полів.1

За використанням угідь виділяють три типи сівозмін: польові, кормові і спеціальні. Польова сівозміна, застосовується для вирощування зернових і технічних культур. У кормовій сівозміні вирощують кормові культури. Для більш раціонального використання всієї площі господарства і агротехнічне кращого чергування культур деяку частину зернових культур розміщують в кормовій сівозміні, а кормових — у польовій.

Польові сівозміни за наявністю провідних культур в господарстві розділені на зерно просапні (те саме, але є ще не менш як одне поле просапних культур), зерно-трав’яні (переважають зернові і є поле багаторічних трав).

Кормова сівозміна в господарстві лукопасовищна. Тут вирощують кормові культури, які дають продукт, значний за обсягом (зелену масу), перевезення якого на великі відстані невигідне. Лукопасовищна сівозміна розміщена на луках. В ній основною культурою є багаторічні трави (травосуміші). В сівозміні поля, які використовують для випасу, чергуються з полями сінокосу. На протязі декількох років в поля сівозміни були введені і зернові, і просапні культури.

Сівозміни запроваджені в господарстві, а саме 7 – пільна та 8 – пільна, добре освоєні, розміщені раціонально з урахуванням характеристик дерново – підзолистих ґрунтів (що характерні для господарства), відповідає розміщення сівозмін рельєфу місцевості.

7. Система сівозмін у господарстві

№ п/п	Назва сівозміни	Площа землі в сівозміні, га	Кількість полів у сівозміні	Середній розмір поля сівозміни, га
1	Польова № 1	726	8	90,7
2	Польова № 2	926	7	132