Курсовая работа: Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці
8. Підвищення, зниження, звільнення – розробка методів переміщення робітників з посади на посаду з різною відповідальністю, розвиток їх професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки робіт, а також процедура розірвання договору найму, вихід на пенсію.
9. Підготування керівництва, управління просуванням по службі – розробка програм, направленим на розвиток здібностей та підвищення ефективності праці керівництва, направлення їх на курси підвищення кваліфікації та підготування в закладах існуючої системи освіти.
Як бачимо, перелічені етапи різноманітні та багаточисельні. Їх реалізація вимагає часу та грошових коштів. Все це треба враховувати в відповідному плані витрат.
Ще одним важливим фактором процвітання підприємства є продуктивність праці персоналу. А як відому лише при наявності відповідних умов зростання зарплати стимулюється підвищення продуктивності праці.
Теоретично система оплати праці в будь якій організації повинна бути пов’язана з тим, що та як робиться та скільки за це отримують. Тому одним з найбільш сильних інструментів мотивації, що є в розпорядженні організації, повинна бути програма оплати та стимулювання праці.
Програма оплати та стимулювання праці повинна базуватися на таких основних принципах, що стимулюють зростання продуктивності праці та підвищення ефективності роботи в цілому:
1. Винагороди повинні бути пов’язані з зрозумілими діями.
2. Треба заохочувати те, що сприяє зростанню продуктивності, зниженню собівартості, підвищенню ефективності, досягненню мети організації.
3. Своєчасність винагороди є вирішальним фактором при вихованні працівників. Нагороди, заохочення повинні бути видані як умога скоріше після того, як відбулася бажана подія.
4. Розмір грошової винагороди повинен відповідати значенню події.
Розділ І. Теоретична частина
1. Чисельність працівників
По суті, планування людських ресурсів представлює собою використання процедур планування для комплектації штатів та персоналу. Очевидно, що процес планування включає такі етапи:
– оцінку наявних ресурсів;
– оцінку майбутніх потреб:
– розробку програми вдоволення майбутніх потреб.
Чисельність робітників. Розрізняють чисельність таких видів:
– спискову;
– явочну;
– чисельність фактично працюючих робітників.
В списковий склад робітників включають всіх постійних, сезонних та тимчасових робітників, що прийняті на роботу на деякий строк (крім робітників по сумісництву). Явочна чисельність – це число робітників, що вийшли на роботу, фактична чисельність працюючих – число працівників, що з’явилися та приступили до роботи.
Спискова чисельність за кожен день підраховується за даними табельного або іншого обліку як сума всіх виходів – фактичних явок на роботу та невиходів – неявок на роботу на протязі кожного дня (відпустки, хвороби и т.д.):
С = ∑Я + ∑Н*Я
При підрахунку щоденної спискової кількості за кожний поточний день (Сt ) зі спискової чисельності на початок дня (С0 ) та кількості прийнятих (∑П) за поточний день віднімається кількість звільнених за цей день.
Явками вважаються дні виходу на роботу робітників, що числяться в списковому складі організації. До робітників, що з’явилися на роботу, відносяться особи:
– ті, що з’явилися на роботу до даної організації;
– ті, що працюють за розпорядженням адміністрації поза межами організації;
– ті, що знаходяться у відрядженнях.
Явки на роботу вимірюються в людино-днях (людино-годинах). Ті, що з’явилися на роботу, поділяються на фактично працюючих та не працюючих протягом цілого дня. Їх кількість вимірюється в людино-годинах.
Середньоспискова чисельність робітників організації за звітний період вимірюється підсумовуванням спискової кількості робітників за всі календарні дні звітного періоду (місяць, квартал, рік), включаючи святкові та вихідні дні, та діленням отриманої суми на повну кількість календарних днів цього періоду.
Середньоспискова кількість робітників за вихідний чи святковий день приймається рівним списковій кількості робітників за попередній робочий день.
Якщо середньоспискова чисельність вимірюється за тривалий період, то можна застосовувати середні величини, які розраховані за окремі проміжки часу цього періоду.
2. Нормування праці і тарифна система