Курсовая работа: Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці
До додаткової заробітної плати також відносяться:
· заробітна плата за час простою (не пов'язаного з організаційними ситуаціями);
· доплата бригадирам, виплати за час виконання державних обов'язків;
· оплата відпустки і компенсації за невикористану відпустку і т.д.
Фонд заробітної плати ІТП і АУП визначається на підставі встановленої чисельності і чинних в організації посадових окладів.
Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.
Розрізняють планування фонду заробітної плати за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури.
За нормативного планування для визначення розміру розрахункової величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді (році) з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Згідно із Законом “Про оплату праці” в Україні в галузевих угодах мали визначатися умови зростання фондів оплати праці. Умовами зростання фондів оплати праці на галузевому рівні можуть бути:
• зростання обсягів виробництва;
• зростання продуктивності праці;
• зниження витрат на одну гривню собівартості продукції тощо.
Норматив приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на 1 гривню продукції тощо.
На рівні підприємства під час укладання колективного договору визначається механізм формування і регулювання фонду оплати.
Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві може здійснюватися шляхом установлення:
• нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці;
• нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції, робіт, послуг.
Розміри коштів на оплату праці визначаються на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативом на одиницю продукції у натуральному виразі. Приріст фонду оплати праці доцільно ув'язувати не тільки з показниками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними якісними показниками, зростанням продуктивності праці, зниженням витрат на одну гривню продукції.
Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється за формулою:
ФОП = ФОПбаз * (100 + Н1∙Е1 + Н2∙Е2 + Н3∙Е3) / 100,
де ФОПбаз — фонд оплати праці у попередньому періоді;
Н1, Н2, Н3 — нормативи приросту фонду оплати праці відповідно за приріст обсягіввиробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривнюпродукції;
Е1, Е2, Е3— відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці, зниженнявитрат на одну гривню продукції.
У тих випадках, коли структура продукції, що випускається, однорідна за своїм складом і має досить стійкий характер, що виключає можливість різкої зміни частки у загальному обсязі зарплатоємних видів продукції, використовують рівневий норматив для розрахунку фонду оплати праці:
ФОП = Н * О,
де Н — норматив фонду оплати праці на одиницю продукції у натуральному виразі або наодиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивності праці;
О — обсяг виробництва.
Поелементний розрахунок заробітної плати здійснюється за категоріями працівників.
Найбільш трудомістким є визначення планового фонду оплати праці робітників. Його планування здійснюється за такими напрямами: планування годинного, денного і місячного (квартального, річного) фондів.
Годинний фонд — охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і складається із заробітної плати за відпрацьований час за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і почасовикам, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів і надбавки за професійну майстерність.
У денний фонд, окрім годинного фонду заробітної плати, входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування дітей.
Місячний (квартальний, річний) складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов'язків, доплати за вислугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання.