Курсовая работа: Платіжний баланс України
Наприклад, різке зростання світових цін на нафту може призвести до дефіциту поточних операцій платіжного балансу країн — імпортерів нафти та активізації платіжних балансів нафтовидобувних країн.
У географії товарних потоків відмічається значне розширення взаємного обміну між промислово розвинутими країнами при скороченні питомої ваги країн, що розвиваються, в їх зовнішній торгівлі.
6. Вплив валютно-фінансових факторів.
З уведенням плаваючих курсів значно зросли ризики валютних втрат, особливо під впливом різких коливань курсів провідних валют світу, які найчастіше використовуються як валюти ціни і платежу: долара США, англійського фунта стерлінга, євро. В очікуванні зниження курсу національної валюти відбувається зсув за строками платежів з експорту й імпорту.
7. Негативний вплив інфляції.
8. Торговельно-політична дискримінація певних країн.
9. Надзвичайні обставини: неврожаї, стихійні лиха, катастрофи.
Після розгляду множинності факторів, які впливають на платіжний баланс, можна зробити висновок, що досягти щорічної збалансованості надходжень у країну чи її виплат іншим країнам — завдання надзвичайно складне. Тому навряд чи яка-небудь держава світу ставить його для без заперечного вирішення, тому що немає безпосередньої загрози порушення економічної стабільності при певному не збіганні вхідних та вихідних потоків. Однак тут, як в усьому, також необхідно дотримуватися певної міри.
Так, довготермінове пасивне сальдо платіжного балансу призводить до того, що для покриття дефіциту іноземної валюти необхідно використовувати офіційні резерви, зменшуючи їх обсяг. Оскільки ці резерви не є безмежними, то країна, щоб виправити ситуацію, змушена йти на запровадження різних протекціоністських заходів для стримування імпорту й заохочування експорту. Одним із наслідків дефіциту платіжного балансу може стати зміна
курсової вартості національної валюти. Валютний курс з одного боку, віддзеркалює стан платіжного балансу, з іншого, є одним із факторів, які суттєво впливають на стан платіжного балансу. [10; ст. 175]
Стосовно довготермінового активного сальдо платіжного балансу, той тут може мати місце ціла низка негативних наслідків.
Якщо активне сальдо досягається за рахунок позитивного сальдо платіжного балансу, то це означає, що імпорт не перекриває експорту і тим самим фактичний рівень споживання стає меншим від потенційно можливого.
Якщо сальдо формується під впливом значного перевищення притоку капіталу над його відтоком, то країна перетворюється в сторону, що приймає, зі всіма можливими негативними наслідками. Адже іноземні інвестиції — це свого роду допінг для національної економіки, оскільки з часом частина валового національного доходу створеного в країні, у вигляді прибутку інвестора буде відпливати за кордон, що може негативно вплинути на темпи економічного зростання.
Крім того, довгочасне перевищення надходження валюти в країну над її вибуттям можу слугувати причиною інфляції, знецінення національної грошової одиниці й підвищення рівня цін на внутрішньому ринку.
Поширення практики плаваючих валютних курсів, збільшення масштабів кредитного ринку, відміна обмежень на рух капіталів привели до лібералізації проведення самостійних дій приватними учасниками міжнародних операцій. Виникає альтернатива вибору засобів платежу, а його критерії ускладнюються. З’явилася значна кількість нових фінансових інструментів, що забезпечують страхування від валютних та кредитних ризиків, відбувається швидке впровадження ЕОМ, новітніх засобів передачі та обробки інформації. [10; ст. 177]
Провідні країни вживають заходи щодо забезпечення стабільності ринкових курсів свої валют шляхом узгодження міждержавного впливу на діяльність валютних ринків, посилення впливу офіційних органів на курси з метою обмеження рамок їх коливання. для цього центральні банки проводять вільні валютні інтервенції.
Постійно посилюється тенденція до погодження у проведення внутрішньої макроекономічної політики західними країнами. За допомогою міжнародної координації цієї політики управління платіжними балансами стало розглядатись як альтернатива плаваючим валютним курсам.
Стан платіжного балансу країнивизначаєтьсяїїекономічнимпотенціалом, особливостямиструктуриекономіки, участюекономічнихагентівкраїни в міжнароднійкооперації, зв’язками ізсвітовим ринком позичкових
капіталів, станом державного регулюванняекономікиізовнішньоекономічних
відносин. Тому платіжний баланс чітковідображаєекономічне становище
країни, широко використовується в інтересахпрогнозуванняі
макроекономічногорегулювання. [10; ст. 180]
2. Платіжний баланс України
2.1 Стан платіжного балансу України за 2007 рік, його особливості
У 2007 році внаслідок значного зростання обсягів імпорту від’ємне сальдо поточного рахунку збільшилося до рівня, що становив 4,2 % до ВВП. водночас зросли надходження коштів за фінансовими рахунком, нетто-приплив яких оцінено в 15,4 млрд. дол.. США. Це дозволило не лише компенсувати дефіцит поточного рахунку, але й збільшити резервні активи до 32,5 млрд. дол.. США. За цей рік від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилось порівняно з 2006 роком в 3,7 разів й становило 5,9 млрд. дол. США. За 2007 рік зовнішній товарооборот порівняно з попереднім роком зріс майже на третину (32,7 %) та досяг 110,3 млрд. дол. США. Внаслідок збереження високих цін на світових ринках сировини та стабільний попит на продукцію вітчизняного машинобудування у країнах СНД відбувалося нарощування експортних поставок. основним чинником збільшення обсягів імпортних операцій стало активне розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту. Прискорене зростання імпорту спричинило формування значного від’ємного сальдо торгівлі товарами у розмірі 10,6 млрд. дол.. США, що вдвічі перевищило рівень 2006 року. [5;ст.14-16]
У 2007 році експорт товарів збільшився на 28 % й становив 49,8 млрд. дол. США (у 2006 році експорт збільшився на 11,2 %). Найбільшими у зростанні експорту товарів у 2007 році були внески: продукції металургійної промисловості (11,2 п.п., або 40 % приросту експорту); продукція машинобудування (7,5 п.п. — 27 % приросту експорту).
У 2007 році експорт металопродукції зріс на 26,6 порівняно з 2006 роком. зокрема збільшились вартісні обсяги експорту чорних металів на 28,3 %, а виробів з чорних металів – на 23,3 %, що було зумовлене зростанням експортних цін. Водночас фізичні обсяги експорту чорних металів збільшилися тільки на 1,8 %, виробів з чорних металів— на 1 %. [1; ст. 3]
Експортні поставки машинобудування зростали у 2007 році найдинамічніше і перевищили рівень 2006 року більш як у 1,5 раза, питома вага цієї групи в загальному експорті збільшилась до 17 проти 14,3 у 2006 році. Зокрема експорт електричних машин та устаткування збільшився порівняно з 2006 роком у 1,8 раза, залізничних (трамвайних) локомотивів — в 1,7 раза.
Нарощування експорту продукції агропромислового комплексу у 2007 році (за рік – на 32,6 %, у IV кварталі— на 54,8 %) здійснювалося за рахунок збільшення обсягів поставок олії (у 1,8 раза), насіння олійних культур (у 2,1 раза), а також продукцію харчової промисловості (у 1,5 раза). Зростанню експорту продовольства також сприяло відновлення поставок молокопродуктів до Російської Федерації.