Курсовая работа: Полеміка як чинник раціоналізації релігійного дискурсу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ Університет ІНФОРМАТИКИ і ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОСОФІЇ і РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

КАФЕДРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

Курсова робота

Полеміка як чинник раціоналізації релігійного дискурсу

Виконав:

Студент групи ФіР 04

Халіков Р. Х

Науковий керівник:

доц.І.А. Козловський

Донецьк - 2008

Зміст

Вступ

Розділ 1. Причини виникнення й раціоналізації релігійно-філософської полеміки

1.1 Полеміка як спроба винайдення критеріїв ортодоксальності в межах системи

1.2 Полеміка як інструмент боротьби релігійних систем за домінування

Розділ 2. Характерні риси ведення релігійно-філософської полеміки

2.1 Особливості організації релігійно-філософських диспутів

2.2 Змістовні риси релігійно-філософської дискусії

2.3 Формальна досконалість аргументації як риса дискусії

Розділ 3. Наслідки раціоналізації релігійно-філософської полеміки

3.1 Створення раціональних та антираціональних систем як результат полеміки. Досвід Китаю

3.2 Розмежування прихильників і прибічників раціональності в межах дискусії. Досвід України

Висновки

Списоквикористаноїлітератури

Вступ

Єдиною формою суспільної свідомості, яка використовує суто раціональні засоби під час формування картини світу, є філософія. Проте розвиток філософії - це історичний процес, який співвідноситься з процесом становлення раціональності та набуття нею статусу авторитетного метода пізнання та критерію для встановлення істини. Саме дослідження процесу підвищення ролі раціональності та переходу нефілософських видів дискурсу до раціональної площини є актуальним для виявлення причин та засад поступового набуття філософією рангу оптимального способу пошуку та встановлення істини. Дана праця присвячена одному з важливих аспектів досліджуваного явища - заміні позараціональних орієнтирів під час пошуку істини в межах релігійного дискурсу раціональними, а відтак - переведенню релігійного дискурсу в філософську площину. Метою праці є демонстрація принципової ролі полеміки між представниками різних релігійних традицій чи різних напрямків у межах однієї традиції в процесі раціоналізації релігійного дискурсу.

Аналіз основних характеристик релігійно-філософської полеміки дозволить виокремити ґрунтовні засади формування філософської традиції в межах релігійного світогляду, не обмежуючись окремою релігійною системою. Саме тому об’єктом дослідження виступає феномен релігійно-філософської полеміки взагалі, без концентрації на конкретному культурному регіоні чи часовому періоді. Задля ілюстрації теоретичних положень роботи на історичному матеріалі обрано кілька прикладів, що найяскравіше демонструють формування логічних та раціональних гносеологічних теорій, для розбудови оригінальних філософських утворень на ґрунті релігійних традицій. Зокрема досліджуватимуться полемічні традиції в межах індійського (боротьба між різними даршанами та всередині кожної з них), китайського (дискусії між релігійно-філософськими напрямками під час доби "суперництва всіх шкіл"), західноєвропейського (боротьба між авраамічними релігіями та зокрема дискусії всередині християнства задля з’ясування ортодоксальної позиції), а також східноєвропейського (на прикладі полеміки між прихильниками та противниками унії українського православ’я з Римом) культурних регіонів. Предмет дослідження - характерні риси релігійної дискусії, що дозволяють встановити шляхи й засоби її впливу на формування та посилення позицій раціональності, а через це на розвиток філософського світогляду, орієнтації на раціональні логічні критерії під час боротьби за визнання власної позиції істинною.

Повноцінному розкриттю проблеми сприятиме вирішення наступних завдань:

висвітлення причин виникнення релігійної полеміки взагалі та зокрема причин її поступового переходу до раціонально-логічних побудов у процесі встановлення гідного критерію істини;

з’ясування характерних рис релігійної полеміки - форм, яких вона набуває в ході історичного розвитку; засобів, які учасники використовують у процесі аргументації власних положень;

демонстрація результатів, до яких призводить раціоналізація релігійної полеміки, зокрема переходу до раціонального критерію в гносеології, створення оригінальних логічних теорій, або звернення до вже існуючих.

Задля розкриття питань і досягнення мети, що поставлена, під час дослідження використані матеріали з галузей історії філософії, історії та соціології релігії. Праці з соціології релігії дозволяють виокремити певні риси релігійної полеміки, що характеризують її взагалі та висвітлюють зокрема процес раціоналізації релігійного дискурсу. Серед таких необхідно виокремити "Соціологію релігії" М. Вебера, де розкривається еволюція релігійної спільноти від групи, що зосереджена навколо харизматичного лідера, до релігійної спільноти як складного суспільного інституту, а також "Соціальне конструювання знання" П. Бергера та Т. Лукмана, де докладно досліджено феномен легітимації, що використовує той чи інший суспільний інститут (в тому числі, релігійний) задля проголошення певної світоглядної позиції ортодоксальною. Історико-філософські [1, 2, 6, 7, 12, 17, 27, 28, 29] та історико-релігійні [4, 8, 13, 14] дослідження дають змогу простежити відповідні процеси в межах різних релігійних традицій, віднайти загальні правила та індивідуальні особливості в кожному випадку, що досліджуватиметься. Окремо слід звернути увагу на першоджерела, які дозволяють розглянути еволюцію полемічного руху на матеріалах, що виникли як результат релігійно-філософських дискусій, - сюди відносяться "Диспут Нахманіда", "Чжуан-цзи", "Йога-сутри" Патанджалі тощо. Звертаючись до цих документів, можна дослідити імпліцитне ставлення до полеміки її безпосередніх учасників.

Структура праці дозволяє встановити причини виникнення та раціоналізації релігійної полеміки, простежити типовий процес поступового надання переваги раціональному критерію в гносеології перед надприроднім, визначити основні групи рис, що характеризують релігійно-філософську полеміку, нарешті - встановити наслідки раціоналізації релігійного дискурсу, розмежування прибічників та противників такої тенденції та розмежування суто релігійного та філософського дискурсів у межах релігійних традицій. Праця поділена на три розділи: в першому увагу приділено передумовам виникнення полеміки в межах релігійної традиції, а також особливостям дискусії між представниками різних інтерпретаторських шкіл у межах однієї традиції та між репрезентантами різних релігійних доктрин і світоглядових парадигм; другий розділ покликаний висвітлити характерні риси, що властиві феномену релігійно-філософської полеміки - такі риси згруповано в три групи, а саме групи властивостей організації, змісту та формальної структури аргументації; у третьому розділі простежено два полярні варіанти розвитку та результатів полеміки всередині релігійного дискурсу, коли формуються позиції раціонального підходу до релігійних доктрин та антираціонального (зосередженого передовсім на вірі та авторитеті традиції).

Розділ 1. Причини виникнення й раціоналізації релігійно-філософської полеміки

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--