Курсовая работа: Полісемія іспанських слів як економічний засіб відтворення реального світу у мові

Головним завданням проведеної роботи є закріплення та поглиблення знань за вказаною темою, систематизація та розширення знань в цій галузі, ознайомлення з різними поглядами різних дослідників, як вітчизняних так і зарубіжних.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 4 розділи, висновки, список використаних джерел із 30 найменувань. Загальний обсяг 26 сторінок.

Розділ 1. Наукове трактування понять лексичне значення та полісемія

Саме у слові та в його лексичному значенні зберігається увесь досвід носія цієї мови [ 28, c. 17].

Як стверджує Анна Анфілофівна Уфімцева лексичне значення – це поняття слова, що має свої додаткові семантичні та експресивні відтінки [ 28, c. 14 ].

Також лексичне значення – це сенс змісту слова, як стверджує Венедикт Степанович Виноградов. Можна зробити висновок, що лексичне значення це інформативний зміст слова, що сформований на основі поняття, що відображає у свідомості носія мови предмети певного класу; це сукупність лексико-граматичних варіантів слова [ 13, c. 243].

Також лексичне значення це сукупність уявлень, що викликає це слово в певному випадку.

Одне з головних проблем полісемії , що такі слова приховують головне значення та кількість полісемічних слів ускладнюють процес виявлення цих слів з центральним значенням.

З XIX століття існувало дві основні ідеї : перша, що значення слів залежать від різних ситуацій, мається на увазі контекст або будь яка комунікативна ситуація; друга, що нове значення може бути еквівалентом іншого нового значення [ 2, c. 92].

Саме поняття полісемія (багатозначність) з’явилось на багато раніше ніж саме поняття науки семасіологія (наука про значення слова).

Здатність слова мати не одне, а декілька значень називається багатозначністю або полісемією (гр. polэsēmos – багатозначний), а слово називається багатозначним [ 24, c. 114].

О.С. Ахманова схиляється до такого визначення полісемії :

Полісемія (гр. poly - багато , sema - значення ) – це наявність у теж самому слові декілька пов’язаних між собою значень, які зазвичай виникають в результаті видозміни та розвитку первинного значення слова [ 7, c. 96 ] .

Але деякі вчення вважають причину виникнення полісемія, в першу чергу, в емоційному відображенні, а вже потім в обумовленому значені слова. До цієї думки схилялися такі вчені: Г. Шпербер, К. Ердман, Е. Велландр.

Саме Шпербер висунув ідею «емоційних комплексів». І це явище передбачає дослідження слова в його синтагматичному аспекті. Але не всі лінгвісти розділяли думку про існування полісемії взагалі. А.А. Потебня заперечував існування такого явища як полісемія слів, так як він перебільшував роль та вплив мови на мислення.

Треба зауважити погляд Д.Н. Шмелева, який стверджував, що полісемія – це семантична єдність, яка існує між значенням одного теж самого слова, та що складається на базі загальних семантичних асоціацій (метафоричних, метонімічних та інших переносів). Внаслідок цього було виявлено, що змістові зв’язки слова і формують семантичну структуру полісемантичного словa.[ 18, c. 56 ] .

Різні значення одного теж самого слова виявляються не зразу, а в процесі тривалого історичного розвитку мови. Так в процесі розвитку мови слово може придбати нове значення, мається на увазі, що може розширювати свою номінативну функцію. Також може з’явитися і зворотній процес - звуження значення. З цього бачимо, що розширення або звуження змістової частини слова обумовлюється зміною зв’язків внутрішнього значення одного з слів і є результатом семантичних перетворень словарного складу, що спонукало розвиток мови. Суттєву роль має і мовна ситуація в яку потрапляє слово, контекстуальне середовище.

Полісемія грає важливу роль в зміненні значення. Присутність полісемії та її розвиток вказує на те, що мова розвивається. Вивчення полісемії стає актуальною темою, так як це важливий пункт в вивченні іноземної мови та в розумінні менталітету інших народів. Полісемія це процес перетворень значень та поява нових значень в безперервно розвиваючий системі лексикології [ 2, c. 100 ].

Розділ 2. Способи виникнення полісемії в системі лексикології

Полісемія як одна із складових системи лексикології має свої компоненти та свої способи виникнення, як вже зафіксовані в її системі.

Вирізняють п’ять способів в невизначеності полісемії, як базові шляхи людської мови:

· Зміна вживання. Слова мають різне значення в залежності від контексту. Є слова, що належать для опису людини (apto, diestro, adecuada, propio, experto), для опису предметів ( fбcil de manejar, bello, ajustado), поведінки ( decoroso, magnбnimo, generoso), розміру ( mediano, grande, amplio), але вони вживаються в інших ситуаціях та змінюють свій відтінок, що залежить від контексту [ 14, c. 67].

· Спеціалізація. Згідно з Бреалем в професійній спеціалізації вживаються слова із-з повсякденного життя. Тобто ці слова не втрачають своє значення, а навпаки, розширюють. Деякі слова в загальні лексиці набувають нове значення, яке може мати інше значення та функцію в будь якій сфері діяльності людини [ 17, c. 99]. Наприклад:

Acciуn – в юридичному словнику має значення «позов» , в граматиці acciуn verbal – реалізація дієслівного феномена, в економіці – це частина капіталу анонімної компанії, але ж загальне значення цього слова «дія».

· Переносне значення слова, що відбувається шляхом метафори та метафоричних перетворень [ 9, c. 159].

· Семантичне запозичення або впив іноземних мов, де дві мови мають тісний контакт, наприклад між французкою та іспанською, італійською та іспанською мовами (в сфері кулінарії, пізнавальної діяльності та інших сферах).

· Марія Долорес Муньос додала ще один спосіб виникнення полісемії у мові. Вона зазначила це явище як « нейтралізація» [ 4, c. 251].