Курсовая работа: Політика управління фінансовими ризиками
де Eз - запаси;
Cкк - короткострокові активи й позикові засоби;
Ес - власні оборотні кошти.
Нормальна стійкість фінансового стану, що гарантує його платоспроможність:
Ез = Ес + Скк (2.2)
Нестійкий фінансовий стан, сполучений з порушенням платоспроможності, при якій зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення власних оборотних коштів:
Ез < Ес + Скк +Ср (2.3)
де Ср - джерела, що послабляють фінансову напруженість.
Фінансова стійкість уважається нормальної, якщо величина приваблюваних для формування запасів і витрат короткострокових кредитів і позикових засобів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів і готово продукції.
Кризовий фінансовий з, при якому підприємство перебуває на грані банкрутства, тому що в цьому випадку кошти , короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість підприємства не покривається:
Ез > Ес + Скк (2.4)
Сутність фінансової стійкості визначалася як забезпеченість запасів і витрат джерелами формування засобів, тобто:
Ез < (Ис + Сдк ) - F (2.5)
де F - основні засоби й вкладення;
Cдк - довгострокові активи й позикові засоби.
Таким чином, з умови платоспроможності підприємства випливає два напрямки оцінки фінансової стійкості підприємства.
1) Оцінка фінансової стійкості підприємства зі ступеня покриття запасів і витрат джерелами засобів, тобто з умови:
Ез ≤ (Ис + Сдк ) – F (2.6)
2) Оцінка фінансової стійкості підприємства, виходячи зі ступеня покриття основних засобів і інших внеоборотних активів джерелами засобів, тобто з умови:
F ≤ (Ис + Сдк ) - Ез ,(2.7)
де (Ис + Сдк ) - величина капіталу підприємства.
Обоє напрямку оцінки фінансової стійкості виходять із умови загальної формули стійкості:
F + Ез < (Ис + Сдк ), (2.8)
яке означає, що вкладення капіталу в основні засоби й матеріальні запаси не повинні перевищувати величину власного й прирівняного до нього капіталу.
Таким, образом, фінансова стійкість підприємства є найважливішою характеристикою діяльності підприємства. Стійкий фінансовий стан - це гарантія подальшого ефективного функціонування підприємства, одержання прибутку.
На практиці оцінку фінансової стійкості й вплив фінансового ризику на фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою показника фінансового левериджа.
На думку Бланка І.А., показник фінансового левериджа, характеризує використання підприємством позикових засобів, що впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Таким чином, фінансовий левериджа - це показник, що виникає з появою в обсязі капіталу підприємства позикових засобів, що дозволяють йому дістати додатковий прибуток.
Ковальов В.В. поняття фінансового левериджа визначає як процес керування активами, спрямований на зростання прибутку. Аналогічне визначення поняттю левериджа дає Савицька Г.В., що характеризує як процес оптимізації структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку.
Таким чином, леверидж відбиває потенційну можливість приросту прибутку за рахунок зміни обсягу й структури довгострокових пасивів.