Курсовая работа: Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції (поліції) України та Європейських країн

Центральною фігурою в навчально-виховному процесі був і залишається викладач. Якість підготовки фахівців залежить від професійної компетентності викладацького складу, гостра потреба в яких за профілем спеціалізації обумовлена реорганізацією системи навчальних закладів, щоб вирішити дане питання щодо підготовки кадрів органів внутрішніх справ на плановій основі залучаються до навчального процесу керівники правоохоронних підрозділів, практичні працівники, які мають багатий досвід роботи в окремих службах.

Науково-педагогічні працівники кафедр, які викладають прикладні дисципліни (кримінальний процес, криміналістику, оперативно-розшукову діяльність), проходять стажування в практичних підрозділах - як в управлінських апаратах, так і “на землі", беручи безпосередню участь у розкритті й розслідуванні злочинів.

Враховуючи сьогоденні вимоги до підвищення професіоналів міліцейських кадрів, з поточного року було розпочато формування фахових навчальних груп для карного розшуку, служб з боротьби з економічною та організованою злочинністю, адміністративної служби, слідства, але не при вступі до відомчого навчального закладу, а починаючи з другого курсу навчання, коли більше вивчається особа, її схильності, бажання, внутрішня готовність до оволодіння професією. І робиться це за персональним замовленням комплектуючого органу відповідно до кадрових потреб конкретної служби.

2.1 Сучасний стан підготовки кадрів у вищих навчальних закладах МВС України

Сьогодні відомча система освіти складається з 13 вищих закладів освіти, в яких навчається понад 27,6 тисяч курсантів та слухачів [29, 10]. Звідси зрозумілою стає та роль і важливість відомчих закладів освіти в забезпеченні змісту навчального процесу, метою якого є професійна підготовка висококваліфікованих фахівців правоохоронної справи, здатних на високому рівні захищати, охороняти і забезпечувати права, свободи та законні інтереси учасників суспільних відносин. Забезпечити зміст навчально-виховного процесу в сфері професійної підготовки особового складу органів, служб та підрозділів внутрішніх справ України можуть лише такі відомчі заклади освіти, які мають необхідні для цього права і обов’язки, чітко визначені в нормативно-правовому забезпеченні.

З розвитком нових суспільних відносин, на працівників органів системи МВС України покладаються нові функції, яким, певною мірою, відповідає новий перелік спеціальностей, що вони набувають у процесі підготовки у відомчих закладах.

Отже, деякі напрямки підготовки фахівців за вимогами замовників, тобто галузевих служб та підрозділів зумовлюють необхідність поєднання знань, умінь і навичок одночасно з декількох спеціальностей. Усі вищі освітні заклади системи МВС готують фахівців за спеціальностями „Правознавство” і (або) „Правоохоронна діяльність”. Фахівців за спеціальністю „Управління у сфері правопорядку” готує Національна академія внутрішніх справ, „Практична психологія”, „Військово-юридична діяльність” - Київський інститут внутрішніх справ. Широке коло спеціальностей надає Національний університет внутрішніх справ, а саме: „Фінанси і кредит”, „Облік і аудит" тощо.

За спеціалізаціями відомчі навчальні заклади здійснюють підготовку: працівників карного розшуку Національна академія внутрішніх справ, Національний університет внутрішніх справ, Київський, Луганський, Дніпропетровський, Львівський, Донецький інститути та Кримський юридичний інститут НУВС; працівників служби боротьби з економічною злочинністю - Національна академія внутрішніх справ, Національний університет внутрішніх справ, Львівський інститут; слідчих - Національна академія внутрішніх справ, Національний університет внутрішніх справ, Запорізький юридичний та Луганський інститути; експертів-криміналістів - Національна академія внутрішніх справ, Національний університет внутрішніх справ, Донецький та Луганський інститути; дізнавачів - Запорізький юридичний інститут; дільничних інспекторів - Прикарпатська філія Національної академії внутрішніх справ; фахівців ОВС на транспорті - Одеський інститут; працівників державної автомобільної інспекції - Донецький інститут внутрішніх справ; психологів - Київський інститут внутрішніх справ. До того ж Національна академія внутрішніх справ забезпечує підготовку керівних кадрів, Національний університет внутрішніх справ - працівників апаратів та спеціалістів для роботи в аналітичних, інформаційних підрозділах, Київський інститут - військових юристів. Завдяки роботі по розширенню мережі відомчих вищих закладів освіти, змінено й підвищено їх статус та відкриття нових вузів у закладах освіти системи МВС України.

Одним з провідних вищих навчальних юридичних закладів у системі МВС є Національна академія внутрішніх справ України Внесок Академії в становлення фундаментальної та прикладної науки, відомчої освіти та наукового забезпечення практики боротьби зі злочинністю визнаний державою. На кафедрах академії і в науково-дослідному інституті проблем боротьби зі злочинністю працюють 4 академіки та члени-кореспонденти галузевих академій наук, понад сорок докторів і професорів, майже 200 кандидатів наук та доцентів. Так, лише за минулий рік завершені наукові роботи з понад 80 тем, за їх результатами підготовлено 145 розробок з актуальних проблем правоохоронної діяльності. З них опубліковані у цьому році такі відомі вже праці, як підручники “Кримінологія”, “Кримінальне право України: Загальна частина", монографії “Нелегальна міграція: генезис і механізм протидії", “Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект) ” та інші. Наукові школи академії мають добру славу. Їх засновників знає не одне покоління юристів. Вищі навчальні заклади системи МВС України мають досить розгалужену мережу науково-дослідних інститутів і лабораторій. З метою ефективного використання наукового потенціалу для забезпечення потреб правоохоронної діяльності проведено профілізацію наукових підрозділів, створено нові наукові лабораторії, зокрема з проблем управління та кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, розкриття тяжких злочинів, підготовки кадрів для протидії незаконному обігу наркотичних засобів. Головним завданням новостворених наукових підрозділів є поглиблене вивчення практичного досвіду організації розкриття і розслідування злочинів, наукове забезпечення правоохоронної практики та навчального процесу у вузах системи МВС України. В процесі підготовки висококваліфікованих кадрів є проблема проходження курсантом чи слухачем стажування в практичних підрозділах. Сьогодні, наприклад, у карному розшуку кожен третій працює не більше двох років. Курсанти четвертих курсів стажуються у випускників попередніх років. У принципі це нормально, але “загартованих" практикою працівників залишається дедалі менше, а це не може не позначитися найближчим часом на якості роботи правоохоронних органів. З урахуванням рекомендацій МВС, Національна академія внутрішніх справ України розробляє цільову програму супроводження випускника протягом перших трьох років служби. Тут потрібна конкретна погоджена й контрольована робота вузу, комплектуючого органу, місцевої влади, громадських інституцій. Це вкрай складно, але справа набуває державного значення.

Отже, значна роль у процесі підготовки кадрів міліції належить відомчим навчальним вузам. Їх чималий інтелектуальний потенціал може допомогти суспільству й державі визначити основні вектори їх розвитку. Складність завдань, що вирішуються правоохоронними структурами, в тому числі органами внутрішніх справ, насамперед, у протидії злочинності, вимагають постійного зростання професіоналізму кадрів правоохоронців, їх глибоких знань. Це, в свою чергу, потребує належного рівня наукового забезпечення підготовки персоналу та наукового супроводження практичної діяльності. В сучасних умовах наука в органах внутрішніх справ покликана бути невід'ємною, цілком інтегрованою частиною загальної науки, яка реалізується через відповідну систему закладів освіти вищого рівня акредитації та науково-дослідних установ.

2.2 Організаційно-правове забезпечення навчального процесу у відомчих закладах освіти системи МВС України

Зміст освіти - це науково обґрунтована систе?