Курсовая работа: Поведінка споживача

Кожну групу загальних потреб можна задовольняти різноманітними наборами конкретних благ і послуг.

Окремі потреби. їхнім об'єктом виступають окремі конкретні блага і послуги (потреба в хлібі, м'ясі, меблях тощо). Окремі потреби не ізольовані одна від одної. Вони наче зливаються між собою, утворюючи блоки. Блоки потреб — це проміжна ланка між окремими і загальними потребами, через яку здійснюється процес формування потреб населення. "Блочний" характер формування потреб виявляється в тому, що окремі потреби формуються в рамках блоків, у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

За мірою настійності розрізняють три види потреб.

Настійні — потреби, задоволення яких є щонайпершою потребою життя людини (потреба в їжі, одязі, житлі).

Менш настійні — потреби, що не становлять основу життєдіяльності людини, задоволення яких можна тимчасово відкласти.

Віддалені — потреби, без задоволення яких людина може існувати.

За мірою раціональності розрізняють раціональні та ірраціональні потреби.

Раціональні — потреби, відповідні науково обґрунтованим і прийнятим у цьому суспільстві уявленням про розумне споживання.

Ірраціональні — потреби, що виходять за рамки уявлень про розумне споживання та набирають гіпертрофованих форм.

З погляду часу потреби можуть бути поточними і перспективними.

Поточні — потреби, які підлягають обов'язковому задоволенню, бо забезпечують просте відтворювання робочої сили в тих чи інших умовах.

Перспективні — потреби, що орієнтуються на розширене відтворення робочої сили. Ця друга група виступає спонукальним мотивом подальшого розвитку виробництва.

За мірою кількісної визначеності розрізняють чотири види потреб.

Абсолютні — ідеальна потреба взагалі — у речах, у благах, нічим не обмежена: ні можливостями виробництва, ні платоспроможними можливостями споживачів.

Дійсні — займають деяке проміжне становище між абсолютними потребами, з одного боку, і платоспроможними потребами, з іншого. Дійсна потреба є ширшою за платоспроможну потребу, але вужчою, ніж потреба абсолютна. Дійсну потребу можна роз глядіти як деяке бажане вираження умов життя, до яких прагнув би споживач, маючи значно ширші платоспроможні можливості.

Задоволені — потреби, які фактично задоволені. Платоспро­можні потреби стають задоволені в тому разі, коли на ринку є достатня кількість товарів і послуг, відповідних за своїми споживчими властивостями вимогам покупців.

Платоспроможна потреба виступає як потреба, яку задовольнимо реально, вона обмежена готівковою платоспроможною можливістю споживача.

Потреби мають три стани:

•рефакторний, коли ніякий чинник не сприяє виникненню потреб;

•навіяний, коли потреба пасивна, але ще не сформована;

•активний, при якому потреба визначає поведінку індивіда (групи, суспільства).

Слід враховувати, що процес купівлі починається з усвідомлення покупцем відповідної потреби і уявного опису її характеру та інтенсивності.

Для того, щоб уміти швидко визначати найбільш настійні потреби потенційних покупців і умови їхньої активності, необхідні відповідні дослідження, вимірювання потреб.

Вимірювання потреб — це присвоєння числових значень різним видам потреб.

Вивчаючи потреби, вимірюють:

•величини окремих потреб (у натуральному і вартісному ви­раженні). Наприклад, нормативні значення окремих потреб в одязі, взутті, які визначають експерти;

•склад окремих наборів, блоків окремих потреб, споживчих комплексів. Наприклад, склад блоку окремих потреб у верх­ньому одязі, склад споживчого комплексу відпочинок;

•системи переваг, тобто визначення того, як той або інший суб'єкт споживання оцінює міру настійності тих або інших потреб. Наприклад, що для нього є важливішим: придбання спортивної куртки чи плаща.

1.2 Мотивація здійснення купівлі товару або послуги .

У маркетинговій діяльності велике значення мають знання про особливості поведінки споживачів і чинники, які визначають цю поведінку. При цьому слід враховувати, що метою поведінки споживачів є прагнення оптимізувати задоволення своїх потреб з урахуванням диференціації й індивідуалізації їх.