Курсовая работа: Практична реалізація електронного документообігу на прикладі конкретної організації

Статтею 6 Закону № 852-IV визначено вимоги до сертифіката ключа, який має містити такі обов'язкові дані:

найменування й реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчу­вального центру);

зазначення, що сертифікат видано в Україні;

унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;

основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа;

дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;

відкритий ключ;

найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа;

інформацію про обмеження використання підпису.

Посилений сертифікат ключа крім цих обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа.

Інші дані можуть вноситись у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

3. Порядок формування та подання звітності в електронному вигляді

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

1. спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

2. доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по елек­тронній пошті;

3. засіб криптографічного захисту інформації (за текстом - засіб КЗІ), сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС;

4. чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення (додатки Г- Є).

Після підготовки платником податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платни­ка податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (додатки Б, В).[7].

Платником податків - фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності).

Після накладення ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (додатки Ж, З).

Підтвердженням прийняття його податкових документів до бази даних ДПС для платника податків є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність його затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата і час при­ймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється ЇЇ шифрування й над­силання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (додатки И, І).

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Запровадження централізованої системи подання електронних звітів скоротить час обробки даних електронних звітів, оптимізує роботу державних податкових інспекцій, дасть можливість зекономити державні кошти.

Така система передачі електронних звітів значно прискорює отримання платником податків квитанції про підтвердження дати і часу подання звіту (максимум протягом 30 хвилин з моменту отримання звіту ЦОЕЗ або оператором), дає йому змогу оперативно отримати інформацію про стадію проходження електронного звіту і гарантує, що звіт буде своєчасно доставлено в інспекцію, де зареєстровано платника податків. Крім того, оператор забезпечує цілодобове та без вихідних отримання звітів, що є додатковою зручністю для платників податків.

ДПА України укладено договір про надання послуг з передачі електронних звітів з оператором ТОВ "Ефективні інформаційні системи" (www.eis.net.ua). У рамках зазначеного договору в багатьох податкових інспекціях створено консультаційні пункти, в яких платники податків можуть отримати вичерпну інформацію щодо послуг оператора та можливості підключення до системи. З цією самою інформацією можна ознайомитись на сайті оператора або за телефоном "гарячої лінії" (044) 498-88-88[11].