Курсовая работа: Правовий статус працівників міліції, їх основні завдання

Виконав студент ІV курсу денної форми навчання

Групи П – 41-06 Мацюця Артем

Перевірив: к.ю.н., доц. каф Цимбалюк В.М

Миколаїв – 2010

Зміст

Вступ

1 Правовий статус працівників міліції

2 Основні обов’язки працівників міліції

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Так, відповідно до основного Закону – Конституції України ст. 17 - оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на збройні сили України. А забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування, та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законами [1].

Правоохоронна діяльність визначається правоохоронною функцією держави, а тому державо – владна діяльність правоохоронних органів виражається в тому, що вони, як частина механізму держави, мають компетенцію розглядати різного роду юридичні справи і спираються на можливість застосування державного примусу.

Дана тема є актуальною на сьогоднішній день, адже сучасна Україна розвивається на конституційно – визначених засадах демократичної, соціальної і правової держави. Проте така держава неможлива без правової культури більшості її громадян, а передусім працівників правоохоронних органів. Виходячи з цього випливає, що реформування органів внутрішніх справ (ОВС), є невід’ємною частиною життя і побудови правової держави. Тому, що досвід державного будівництва незалежної України свідчить, що без високого, на рівні світових стандартів, професіоналізму правоохоронців, побудувати правову державу з розвинутою ринковою економікою практично неможливо.

Органам внутрішніх справ, відведена відповідальна роль у механізмі правової держави. Вони беруть участь у здійсненні внутрішніх і зовнішніх функцій держави – проводять діяльність із захисту економіки від злочинних посягань (податкова міліція); стоять на стражі законності і правопорядку (патрульно – постова служба). А окремі служби ОВС (міліція, виправно – трудові установи) наділені функціями дізнання, які вони здійснюють у межах вимог кримінально – процесуального закону. Тобто, виходячи з положення «Про Міністерство Внутрішніх справ», можна сказати, що МВС забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби зі злочинністю.

Курсова робота має свою структуру, яка складається з вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.

І розділ має назву: «Правовий статус працівників міліції». В ньому дається визначення правового статусу державного службовця , якими нормативними актами регулюється, а також загальні аспекти державної діяльності працівників ОВС (міліції).

В ІІ розділі наводяться основні завдання працівників міліції, а також їхні права, необхідні для виконання покладених на них завдань.

У даній курсовій роботі ми розглядаємо правовий статус працівників міліції, їх основні завдання, які регулюються законом України «Про міліцію» (від 20.12.1990р).

Об’єкт дослідження – є суспільні відносини що формуються в процесі становлення та розвитку професійної правосвідомості і професійної правової культури працівників правоохоронних органів.

Предмет дослідження – є особливості змісту, та шляхи формування і вдосконалення професійної правосвідомості працівників міліції.

Під час написання курсової роботи, був використаний широкий спектр законів України, різної юридичної літератури, а також залучені різні інформаційні сайти з мережі Інтернет.

1 Правовий статус працівників міліції

Місце і роль особи у правовій системі найбільш повно можна розглядати через категорію правового статусу, який дозволяє визначити положення людини в суспільстві.

Правовий статус – це категорія, яка торкається інтересів не тільки окремої особи, але й колективу, кожної окремої організації, установи, які виконують свої функції, і покладені на них обов’язки. Тобто, правовий статус – це юридичне вираження соціального статусу.

Підходячи до розгляду правового статусу державних службовців і працівників міліції, необхідно враховувати, що це поняття має декілька значень:

- Загальний – тобто правовий статус громадянина;

- Спеціальний – статус відповідних груп громадян;

- Індивідуальний – правовий статус конкретних осіб.

Щодо державних службовців, то їх правовий статус необхідно пов’язувати і розглядати відповідно до класифікації органів державного управління і місця, яке займає конкретна особа в цій системі.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--