Курсовая работа: Прикладна теорія цифрових автоматів

Введення

1. Вибір варіанта завдання

1.1. Граф-схема автомата Мура

1.2. Граф-схема автомата Мілі

2. Основна частина

2.1. Структурний синтез автомата Мура

2.1.1. Кодування станів

2.1.2. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

2.1.3. Переведеня у базис

2.2.Структурний синтез автомата Мілі

2.1.1. Кодування станів

2.1.2. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

2.1.3. Переведеня у базис

Висновок

Список використаної літератури

1.ВИБІР ВАРІАНТА ЗАВДАННЯ

1.1. Граф-схема алгоритму

Граф-схема складається з чотирьох блоків E, F, G, H і вершин “BEGIN” та “END”. Кожен з блоків має два входи (А, В) і два виходи (C, D). Я вибираю блоки E, F, G, H з п’яти блоків з номерами 0, 1, 2, 3, 4 (вони подаються в п.5 на рис.3-7 у методичних вказівках) на підставі чисел А, В, С, А+В+С (де А – число, В – місяць народження, С – номер студента в журналі), за такими правилами:

- блок “Е” має схему блока за номером А(MOD 5);

- блок “F” має схему блока за номером B(MOD 5);

- блок “G” має схему блока за номером C(MOD 5);

- блок “H” має схему блока за номером (А+B+C)(MOD 5).

В моєму варіанті:

А=30;

В=06;

С=22.

“Е”: А(MOD 5)=30(MOD 5)=0;

“F”: B(MOD 5)=06(MOD 5)=1;

“G”: C(MOD 5)=22(MOD 5)=2;

“H”: (А+B+C)(MOD 5)=(30+06+22)(MOD 5)=58(MOD 5)=3.

Блоки E, F, G, H з’єднуються між собою згідно зі структурною схемою графа, яка показана на рис. 10 у методичних вказівках.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--