Курсовая работа: Проблеми в розвитку сільськогосподарського страхування в Україні

Потреба в такому страхуванні не відпаде навіть тоді, коли всі господарства будуть охоплені обов'язковим страхуванням. Справа в тім, що врожай не всіх культур підлягає обов'язковому страхуванню. У недержавних господарствах, яких переважна більшість, лише на добровільних засадах може бути застраховано врожай соняшнику, льону, картоплі, овочів, кормових культур, багаторічних насаджень.

За умови додаткового добровільного страхування може бути також розширено перелік страхових подій на об'єктах, що охоплюються обов'язковим страхуванням.

Правила добровільного страхування визначені кожною страховою компанією, яка отримала відповідну ліцензію на такий вид страхування.

Наприклад, НАСК «Оранта» пропонує декілька програм добровільного страхування сільськогосподарських формувань.

Перша з них охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур.

Механізм застосування цього страхування близький до описаного вище порядку обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур. Проте тут ширший перелік сільськогосподарських культур, врожай яких може бути застрахований, і більший перелік страхових подій. Це позначається й на страхових тарифах, які значно вищі, ніж за обов'язкового страхування.

Об'єктом страхування тут є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням врожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її врожайності за попередні п'ять років.

Страхові ризики. Цей вид страхування передбачає страхове покриття на випадок втрати врожаю внаслідок таких подій: замо-розку, ожеледі, вимерзання, граду або удару блискавки, землетрусу, лавини, земельного зсуву, пожежі, бурі, урагану, бурану, зливи, повені, посухи (зневоднення земель), епітофітійного розвитку хвороб і розмноження шкідників рослин, протиправних дій осіб (крадіжки, хуліганські дії стосовно рослинницьких насаджень, руйнування теплиць тощо).

Страховим випадком визнається завдання прямих збитків майновим інтересам страхувальника, пов'язаних з неотриманням або недоотриманням урожаю сільськогосподарських культур унаслідок однієї чи кількох зазначених вище подій, якщо вони передбачені договором страхування.

Під повною загибеллю сільськогосподарських культур слід розуміти знищення чи пошкодження більш як 70 % рослин на ділянці, на якій спостерігалася дія страхових ризиків, зазначених у страховому договорі. Це має бути підтверджено відповідним актом, підписаним представниками страховика та страхувальника. Факт настання страхових ризиків визначається компетентними органами: Українським Гідрометцентром, підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій, Державною службою рятування, Службою захисту рослин, підрозділом Міністерства внутрішніх справ.

Винятки зі страхування. Подія, що мала місце, не може бути визнаною страховим випадком, якщо вона настала внаслідок:

 захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;

 вторинних хвороб;

 впливу ядерного вибуху, радіації чи радіоактивного зараження;

 техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього середовища;

 воєнних дій, а також маневрів чи інших військових заходів;

 громадянської війни, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскацій, арештів, націоналізації, терористичних актів;

 вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням державних органів;

 невиконання (або часткового виконання) страхувальником умов і строків технологічної карти, інших агротехнічних правил і вимог агротехніки;

 невиконання (або часткового виконання) страхувальником рекомендацій страховика або уповноваженого ним експерта, правил і приписів органів пожежного нагляду, енергонагляду, інших компетентних органів в зазначені строки;

 порушення страхувальником установлених правил зберігання вогненебезпечних і вибухонебезпечних речовин і предметів чи інших правил експлуатації, визначених для інших категорій майна.

Страхова сума визначається як вартість майбутнього врожаю шляхом множення середньої врожайності в господарстві страхувальника (для новостворених — середня урожайність в районі) за попередні п'ять років на площу посівів сільськогосподарських культур та вартість метричної одиниці (ц, т) врожаю відповідної сільськогосподарської продукції.

Страхова сума (СС) щодо кожної, застрахованої за цим договором сільськогосподарської культури розраховується за формулою:

СС = Ц* S * В_ср ,

де Ц — ціна узгодженої зі страхувальником вартості метричної одиниці врожаю застрахованої сільськогосподарської культури (грн); S — площа сільськогосподарської культури, що приймається на страхування (га); В_ср — середня урожайності сільськогосподарської культури в господарстві (районі) за попередні п'ять років (ц/га).

Страховий тариф для кожної застрахованої сільськогосподарської культури визначається актуарно. Він фіксується в додатку до договору.Тарифні ставки з добровільного страхування витрат на вирощування сільськогосподарських культур залежно від виду страхової події наведена у таблиці 1.

Франшиза. За цим видом страхування встановлюється безумовна франшизи в відсотках від страхової суми щодо кожної застрахованої сільськогосподарської культури.

Договір страхування набуває чинності з миті надходження страхового платежу на поточний рахунок чи до каси страховика та діє до кінця строку збирання врожаю застрахованої сільськогосподарської культури, установленого для неї агротехнічними вимогами у відповідному регіоні, але не пізніше 20 дня, що йде за датою початку збиральних робіт відповідної сільгоспкультури, установленої чинними нормами.

Права та обов'язки сторін — загальні. Вони визначені Законом України «Про страхування» і висвітлені в другому розділі цього підручника.