Курсовая работа: Проектування екологічних мереж Ратнівського району
Виробництво комплексу дуже значне. При водозаборі із алювіальних пісків отриманий дебіт 1,35 м3 /год.
Води четвертинних відкладів безколірні, прозорі, в болотних відкладах з жовтуватим відтінком.
По складу основних катіонів і аніонів води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих, рідше до гідрокарбонатно-натрієвих і сульфатно-кальцієвих.
З якісної сторони відокремлюючою особливістю ґрунтових вод являється їх слабка мінералізація (до 300 мг/л). В межах населених пунктів мінералізація води часто збільшується до 700-1000 мг/л, в основному за рахунок різкого збільшення кількості сульфатів і нітратів. Тому вода комплексу, який ми розглядаємо, при загальній задовольняючій якості в районах населених пунктів можуть бути забруднені з хімічної і бактеріологічної точки зору, чому сприяє висока фільтраційна здатність водовмісних порід.
Водоносний горизонт верхньокрейдяних відкладів причетні до тріщинуватої зони мергельно-кренйдяної товщі сенон-турона, водоносність якого зв’язана з розвитком тріщин вивітрювання і пустот карстового походження.
Спостерігається сильна кольматація тріщин в крівлі крейдяних порід, яка обумовлюється утворенням пластичної товщі мергелів потужністю 4,0-6,0 м, розвинутій по всій осушеній території за виключенням оз. Лука.
Вказана пластична зона служить регіональним водоупором для вод причетних до четвертинних відкладів.
Коефіцієнт фільтрації по цій товщі незначний (0,000104 м/доб).
Потужність тріщинуватої зони складає близько 40м. Залягає вона на глибині 40-60 м, під закольматованою зоною мергелів.
Тріщинуватість має невитриманий характер як по вертикалі, так і в площинному розповсюдженні.
Виробництво водоносного горизонту знаходиться в прямій залежності від ступеня тріщинуватості і складає 1,8 м3 /год.
Води напірні. П’єзометричні рівні встановлюються на 0,25-0,50 м і нижче рівня ґрунтових вод.
Фізичні властивості води задовільні. Вода без кольору, без присмаку, прозора. Мінералізація невелика – 100 мг/л.
По хімічному складу води гідрокарбонатно-кальцієві. Живлення водоносного горизонту проходить за рахунок протоку вод четвертинних відкладів в весняно-осінній період.
По даним відкачки величина перетікання коливається від -1,5-2,0 мм/год в весняно-осінній період до +2,5 мм/год на період межені.
В районі озера Лука, через його карстове походження проходить часткове розвантаження напірних вод.
Таким чином, внаслідок не значної величини перетікання і дуже низького коефіцієнта фільтрації пластичної зони режим ґрунтових вод четвертинних відкладів на осушуваній території практично не залежить від режиму води крейди.
З цього можна зробити висновок, що основна роль в заболочуванні і перезволоженні земель належить водам четвертинних відкладів [5].
1.5 . Клімат
Ратнівський район лежить у помірному кліматичному поясі і в зоні мішаних лісів. Його положення в межах України визначає антлантико-континентальний перенос повітряних мас , який формує помірний, вологий клімат, з м’якою зимою, нестійкими морозами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню.
Спостереження за радіаційним і світловим режимом ведуться на метеостанції Ковель. річний прихід сумарної сонячної радіації становить 92,7 ккал/кв. см за рік. пряма сонячна радіація сильно знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.
На формування клімату району великий вплив робить Атлантичний океан. Цим пояснюються і достатнє зволоження на всій території, і часті відлиги взимку.
Річний хід атмосферного тиску зумовлений сильним вихолоджуванням земної поверхні взимку та нагріванням її в літній період. Найбільше значення середньомісячного тиску спостерігається зимою, найменше – літом. Максимум в річному ході припадає на жовтень, а мінімум – на липень.
Таблиця 1.1
Атмосферний тиск на рівні Світязької метеостанції, гПа
Місяць | І | ІІ | ІІІ | ІУ | У | Ӳ | УІІ | УІІІ | ІХ | Х | ղ | ХІІ | За рік |
Метеостанція, Світязь | 998 | 997 | 996 | 994 | 995 | 995 | 994 | 995 | 998 | 999 | 997 | 996 | 996 |
Середня швидкість вітру на території району коливається в досить широких межах (2,4-4,9м/с). В окремі сезони ці показники досить різняться між собою. Так зимою швидкість вітру становить 3,8-4,9 м/с і дещо зменшується в весняний період – 3,3-4,1 м/с. Влітку ці показники найнижчі – від 2,4 м/с до 3,7 м/с. Переважаючі вітри західного і південо-східного напрямку.
Середня багаторічна температура повітря по багаторічним даним спостережень станції Любешів становить 7,10 с.
Найнижча середньомісячна температура повітря в році спостерігається в січні-лютому (-5-60 с),а найвищі –в липні (18,80 с).
Екстремальні значення мінімальних температур повітря зафіксовані в січні-лютому і становлять(-370 с). найвищі із максимальних температур спостерігаються в липні-серпні (+390 с).