Курсовая работа: Проектування логістичної системи ТОВ "METRO Cash & Carry Україна"
3. результати дослідження моделі та її поведінки повинні виявити нові властивості логістичної системи, яка моделюється, що не відображені у вихідному матеріалі, використаному для складання даної моделі;
4. модель повинна бути більш зручніша, ніж її реальний аналог - логістична система.
Дотримання цих вимог дозволяє реалізувати якісно нові можливості моделювання, а саме:
1. проведення дослідження на етапі проектування логістичної системи для визначення доцільності її створення та застосування;
2. проведення дослідження без втручання у функціонування логістичної системи;
3. визначення гранично допустимих значень обсягів матеріальних потоків та інших параметрів логістичної системи без ризику руйнування системи, яка моделюється [16].
Найбільш ефективним в логістиці є математичне моделювання. Воно складає процес встановлення відповідності конкретному реальному об’єкту деякого математичного об’єкта, який називається математичною моделлю. Самими поширеними в логістиці є два види математичного моделювання: аналітичне та імітаційне.
Аналітичне моделювання - це своєрідний математичний підхід в процесі дослідження логістичних систем, мета якого - отримання максимально точних рішень. Процес аналітичного моделювання розбивається на три етапи.
На першому етапі формулюються математичні закони і залежності, які зв’язують окремі об’єкти системи. Ці закони і залежності формалізуються у виді деяких функціональних відношень.
На другову етапі здійснюється рішення рівнянь і отримання теоретичних результатів. Для цього можуть бути залучені обчислювальна техніка і відповідні технології.
На третьому етапі виконується зіставлення отриманих результатів з реальністю, тобто здійснюється перевірка на адекватність.
Імітаційне моделювання полягає у проведенні на ЕОМ числових експериментів з математичною моделлю, яка описує поведінку складної системи на протязі періодів часу встановленої тривалості. Імітаційне моделювання застосовується, як правило, в тих випадках, коли аналітичні способи дослідження тієї чи іншої логістичної моделі відсутні чи їх пошук вимагає занадто багато витрат.
Таким чином, логістичне моделювання дозволяє поєднувати не тільки можливі зв’язки в умовах динаміки існуючого ринку, але і вірогідні відносини у прогнозованому ринку.
При розробці моделей логістичних систем повинен враховуватись вплив багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, діючих на певний момент часу. Найбільш важливі з них такі: кількість суб’єктів, що входять в логістичну систему, і їх розміщення; кількість і розміщення трансформованих центрів; транспортні моделі; зв’язок; інформаційна система.
Методику логістичного підходу в процесі моделювання можна звести до наступних основних етапів:
1. на основі об’єктивної інформації і аналізу декількох суб’єктивних оцінок визначаються вірогідні значення по кожному конкретному елементу і фактору, які відносяться до того чи іншого етапу досліджень чи явищу;
2. виконується послідовний вибір сукупності сполучених значень із загального діапазону, виходячи з пріоритету розподілення вирогідностей відбираємих значень. Тобто, формується альтернатива.
3. шляхом формування нової сукупності значень розробляється наступна альтернатива. Процес повторюється до тих пір, поки отриманні кінцеві результати не будуть оптимально ув’язані з загальною економічною кон’юнктурою, конкретною виробничо-господарською ситуацією, суб’єктивним мисленням людини і формалізованими цілями.
Вибір найкращого варіанту логістичної системи відбувається на основі його відповідності максимально ефективному досягненню логістичних цілей.
Розробка науково-методологічних основпроектування логістичної системи, поряд з питаннями загального менеджменту, передбачає постановку і формалізацію завдання проектування логістичної системи, а також визначення єдиних методологічних підходів до оптимізації проектування логістичної системи з врахуванням особливостей функціонування підприємства [5].
При аналізі та проектуванні логістичних систем були розроблені і апробовані методологічні принципи, основними з яких є:
1. Системний підхід, який виявляється в розгляді всіх елементів логістичної системи як взаємопов’язаних і таких, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління.
2. Принцип тотальних витрат, тобто врахування всієї сукупності витрат управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками по всьому логістичному ланцюгу.
3. Принцип глобальної оптимізації, який передбачає узгодження локальних цілей функціонування елементів системи для досягнення глобального оптимуму.
4. Принцип логістичної координації і інтеграції, який передбачає досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи від її початку і до кінця в управлінні матеріальними та супутніми йому потоками при реалізації цільової функції.
5. Принцип моделювання і інформаційно-комп’ютерної підтримки.
6. Принцип розробки необхідного комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту.
7. Принцип TQM - загального забезпечення якості - забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.
8. Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах, що означає відповідність екологічним вимогам з охорони довкілля, ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і т.п.