логістична система торгівельний проектування

Підприємство повинно розглядати проектування логістичної системи не тільки в рамках своїх внутрішніх функціональних областей, але і з врахуванням функціональних систем і підсистем постачальників, посередників та кінцевих споживачів [8].

Концептуальна постановка завдання проектування логістичної системи розглядається як прийняття певного попереднього рішення щодо найбільш ефективної конфігурації системи, а також оптимізації параметрів внутрішньої і зовнішньої взаємодії всіх причетних до цього структурно-організаційних елементів в умовах впливу збурюючих факторів середовища функціонування підприємства.

Це означає, що проектування логістичної системи починається з функціонально-організаційних змін на підприємстві та його бізнес-партнерів, спрямованих на синхронізацію всіх стадій виробництва і експлуатації продукції через відповідні процедури планування, управління і регулювання.

Завдання проектування логістичної системи виходить з вибору на встановленій множині альтернатив найкращої конфігурації системи з врахуванням параметрів отриманих замовлень, а також характеристик існуючих функціональних можливостей (компетенцій) підприємства та його партнерів.

У якості основного варійованого параметра показника ефективності проектування логістичної системи приймається кількість організаційно-економічних утворень, які безпосередньо чи опосередковано приймають участь у реалізації цілей проектованої логістичної системи. Це можуть бути локальні спеціалізовані організаційно-економічні структури чи їх підрозділи, склад яких, виробничо-управлінська підпорядкованість та взаємозв’язок визначені факторами і умовами виробничо-логістичного середовища.

Завдання управління проектуванням логістичної системи полягає у моніторингу бізнес-процесу з метою відстеження можливого впливу збурюючих факторів на параметри логістичної системи. На початковому етапі формування системи важливо забезпечити проектантів необхідним методологічним інструментарієм оперативного розпізнання ситуацій, які можуть призвести до відхилень у бізнес-процесі. Згідно з цим, завдання регулювання полягає у вирішенні таких ситуацій з допомогою певних управляючих впливів.

Проектування логістичних систем повинно супроводжуватись інформаційним забезпеченням. Інформаційне забезпечення проектування логістичної системи має передбачати:

1. формулювання основоположних науково-методологічних підходів до проектування інформаційної моделі логістичної системи на підставі аналізу, послідовної структуризації та деталізації уяви предметної області;

2. визначення архітектури інформаційного забезпечення проектування логістичної системи.

Це потребує вирішення двох взаємопов’язаних, але зі самостійним значенням груп завдань інформаційного забезпечення проектування логістичної системи.

Перша група завдань (системний логістичний аналіз) полягає у зборі, накопиченні, зберіганні, систематизації інформації, що надходить від постачальників і споживачів та відбиває результати внутрішньовиробничої діяльності.

Вирішення цих завдань передбачає опрацювання нормативної інформації про характеристики та структуру системи, параметри потужностей. В результаті формується інформаційна база для виконання завдань, які визначають стратегією управління логістичної системи.

Друга група завдань (логістичний аудит) містить процедури контролю інформаційних потоків, які у сукупності характеризують ефективність функціонування логістичної системи, відбору необхідних керівництву даних, видання різноманітних форм вихідної інформації. Причому визначають і порівнюють якісні та кількісні характеристики, що відображають зміст формування та розвитку логістичної системи. Крім того, визначають відповідність планованих (нормативних) значень характеристик фактичним, а разі її відсутності з’ясовують причини становища, що склалося [8].

Основне рішення по інформаційному забезпеченню проектування логістичної системи полягає у визначені загальних принципів його організації та архітектури (структури і складу). Склад інформаційних засобів визначається функціональними і технологічними вимогами, соціально-психологічними аспектами впровадження і експлуатації відповідних інструментальних засобів.

Логістична система становить самоорганізуючу систему, проектування якої та подальше функціонування відбувається з використанням інформаційних ресурсів.

За поєднання та впливу на формування й рух матеріальних, інформаційних, фінансових та інших логістичних потоків забезпечується можливість ефективного планування всіх внутрішніх і зовнішніх потокових процесів і управління ними. Підприємство отримує очевидні конкурентні переваги завдяки таким чинникам:

1. формуванню стратегічної внутрішньої та зовнішньої інтеграції;

2. організації та розвиткові досконаліших бізнес-процесів;

3. визначенню та реалізації стратегічних підходів до управління сукупними витратами.

1.2 Досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі

Розглянемо впровадження SAP ERP в компанії “НОВА Холдинг" (гіпермаркет “Простір”).

Компанія “НОВА Холдинг" заснована в 2002 р. Підприємство створювалося з метою будівництва мережі супермаркетів “Простір”. Зараз успішно функціонує гіпермаркет “Простір” загальною площею більше 17500 м. кв. в м. Кременчуці. На території гіпермаркету розташовані відділи роздрібної торгівлі продуктами харчування і промисловими товарами. Концепція супермаркету передбачає розміщення більше 50 тисяч різних товарів продовольчої і непродовольчої групи.

Історія цього проекту починалася з детального системного опрацювання. Тільки достовірна інформація може служити джерелом для ухвалення ефективного управлінського рішення. Звідси, пильна увага менеджменту до питань управління інформаційними потоками.

Інструментом, що дозволяє добитися ефекту “інформаційної прозорості”, служить комплексна система автоматизація бізнес середовища.

Складовими успіху стали:

1. досвід реалізації аналогічних проектів компанії-консультанта, що аналізувала ефективність здійснення проекту;

2. досвід менеджерів, притягнених для управління компанією “Нова Холдинг”;

3. досвід світових лідерів у сфері торгівлі, акумульований в ефективній системі управління ресурсами.

Таким чином, на цьому етапі притягнена консалтингова компанія детально пропрацювала концепт гіпермаркету, а для керівництва компанією запросили управлінця з європейським досвідом.