Курсовая работа: Професійне навчання і розвиток персоналу підприємства
Отже, управління людьми – це складний процес впливу керівника на поведінку підлеглих за допомогою методів управління, центральне місце якого посідає людина, яка має особливі психофізіологічні якості, навички і знання.
1.2 Загальна характеристика управління персоналом організації
Персонал організації — працівники всіх категорій, жива праця яких інтегрована у спільні трудовитрати організації, на оплату якої витрачаються враховані кошти організації, та (або) яка пов’язана з виконанням функцій щодо управління цією працею.
Персона — особа, особистість. Персонал (за С. Ожеговим) — особовий склад або працівники установи, підприємства, що становлять групи за професійними або іншими ознаками (технічний персонал, обслуговуючий персонал). У цьому разі зміст поняття "персонал" збігається зі змістом поняття "кадри", "штат".
На думку багатьох сучасних учених, введення терміна "персонал" як множини слова "персона" замість термінів "кадри", "штатні одиниці", "ресурси", "людський чинник" відображає зміну сприйняття людей на виробництві, тенденцію до переходу від ресурсного, споживацького підходу щодо працівників до гуманістичного підходу, сприйняття персоналу як головного надбання підприємства через унікальність його якостей і безмежності можливостей.
Управління персоналом як вид діяльності — це управління живою працею, людьми, які значною мірою визначають ефективність діяльності, конкурентоспроможність організації та її життєздатність [19, ст. 411].
Система управління персоналом — сукупність взаємозалежних організаційно-економічних і соціальних заходів для створення умов нормального функціонування, розвитку й ефективного використання потенціалу персоналу в організації.
Система управління персоналом має бути інтегрована в систему загального керівництва і стратегічного планування.
Менеджери у сфері управління персоналом повинні бути ознайомленими з аспектами роботи компанії — інвестиціями, маркетингом, рекламою, контролінгом, застосуванням сучасних інформаційних технологій, інноваціями.
Структурно система управління персоналом в організації складається з комплексу взаємопов’язаних підсистем (рис. 1.1):
Рисунок 1.1. Структура системи управління персоналом організації
- методологічної (принципи і методи управління персоналом);
- функціональної (функції і завдання управління персоналом);
- організаційної, що представлена суб’єктами управління персоналом (менеджери всіх рівнів керівництва, кадрова служба, фахівці кадрової роботи) і об’єктами управління (персонал у складі підрозділів колективу підприємства);
- комплексного забезпечення (правового, нормативно-методичного, інформаційного, кадрового, діловиробничого) [32, ст. 230].
1.3 Принципи управління персоналом
У табл. 1.1 наведено принципи за якими здійснюється управління персоналом, і розкрито їх зміст.
Відповідно до цих принципів вирізняють два підходи до організування управління персоналом:
1. Середовищний підхід — організування (забезпечення) сприятливих умов для ефективного управління персоналом. Об’єкт управління — виробниче та організаційне середовища.
Таблиця 1.1Принципи управління персоналом [32, ст. 230]
Назва принципу | Зміст принципу |
Принцип зумовленості функцій управління персоналом цілями розвитку організації | Функції управління персоналом формуються і змінюються не довільно, а відповідно до потреб і цілей розвитку організації |
Принцип первинності функцій управління персоналом | Структура кадрової служби, кількість фахівців з управління персоналом і вимоги до них залежать від кількості, змісту і складності функцій управління персоналом |
Принцип спадковості | Тимчасове вибуття окремих працівників не повинно припиняти процесу здійснення функцій керівництва. Для цього кожен менеджер і фахівець повинні бути в змозі виконати функції своїх підлеглих, безпосереднього керівника і одного-двох колег |
Принцип прогресивності | Технології управління персоналом повинні відповідати провідним вітчизняним і зарубіжним стандартам |
Принцип перспективності | При формуванні системи управління необхідно враховувати перспективи розвитку організації |
Принцип системності | При прийнятті кадрових рішень потрібно брати до уваги всі фактори, які впливають на організацію (зв'язки із діловими партнерами, проблеми в інших сферах діяльності підприємства) |
Принцип оперативності | Своєчасне прийняття рішень щодо управління персоналом, які попереджають чи оперативно усувають відхилення |
Принцип оптимальності | Багатоваріантна проробка варіантів кадрових рішень і обґрунтований вибір найбільш раціонального рішення |
Принцип науковості | Заходи і рішення щодо управління персоналом повинні ґрунтуватися на досягненнях науки в галузі управління |
Принцип багатоаспектності | Управління персоналом по вертикалі і горизонталі може здійснюватися за різними каналами: економічним, адміністративно-господарським, правовим |
Принцип прозорості | Кадрові рішення повинні прийматися на основі відомих для всіх принципів і стандартів, правил, регламентів |
Принцип комфортності | Система управління персоналом повинна забезпечувати сприятливі умови для обґрунтування, розробки і реалізації кадрових рішень |
Головні напрями організації виробничого середовища:
- оптимізація режиму праці та відпочинку (кількість і якість перерв, планування інтенсивності навантаження, темпу і ритму виробничого процесу);
- створення сприятливих фізичних умов (температура повітря, освітленість, шум, вібрація, загазованість та запиленість);
- організування робочого простору (виробничий простір, робоча зона, розміщення устаткування і людей);
- матеріально-технічне оснащення виробничої діяльності (технічне оснащення (устаткування), технологія, техніка безпеки, якість сировини, транспортування).
Основні характеристики (параметри) організаційного середовища:
- організаційна стратегія;
- стадія розвитку організації (етап її життєвого циклу);