Курсовая работа: Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання

Проблема діагностики, лікування, реабілітації хворих на бронхіальну астму (БА) в теперішній час є вельми актуальною завдяки високому рівню поширеності захворювання, зростанню інвалідності та летальності [1]. Важливим етапом у розв'язанні проблеми контролю БА став Наказ МОЗ України № 311 "Про діагностику, клінічну класифікацію та лікування БА" [2]. Однак, не дивлячись на досягнення в діагностиці та лікуванні БА, стримати її прогресування поки що не вдається [10]. Очевидно, це пов'язано з неоднорідними етіопатогенетичними аспектами БА, особливо з боку так званих міжорганних та міжсистемних взаємодій при ініціації та перебігу захворювання [13]. Тому важливим науковим та практичним завданням сучасної пульмонології є оптимізація надання медичної допомоги хворим на БА.

Особливу проблему складає ведення хворого із так званою терапія-резистентною БА, концепція якої включає саме хворобу та її важкість, особу самого хворого, його психологічні та психоемоційні характеристики по відношенню до перебігу хвороби, реакції на лікування та якість життя, а також особливості ведення хворого, включаючи лікування [13]. Суттєва роль при цьому надається різноманітним психологічним та психопатологічним реакціям хворого на саме захворювання та методи що до його лікування [8]. Одним з невирішених питань сучасної астматології є вивчення особливостей перебігу БА у хворих із супутніми патологічними зсувами у психоемоційній сфері. Тому психологічне обстеження пацієнтів для виявлення і можливої корекції психоемоційних та патопсихологічних факторів, як причин важкокурабельного перебігу захворювання є доцільним та необхідним.

Незважаючи на актуальність психіатричного та психологічного аспектів БА, особливості психічних порушень за цієї патології вивчені недостатньо та не знаходять точки реалізації в повсякденній лікарській діяльності. Психічний та психологічний стан хворого визначається багатьма факторами, такими як преморбідні особливості особистості, соціальні умови, стать, вік, перебіг захворювання та ефективність лікування тощо. У цьому зв'язку безсумнівно важливим представляється з'ясування відносин між певними характеристиками особистості хворих та якістю життя (ЯЖ), оскільки саме вони інтегрують соматичну та психоемоційну складові БА [12]. БА в значному ступені знижує практично всі показники ЯЖ, що є причиною погіршення не лише фізичного стану, але й в більшості випадків суттєво впливає на загальний стан здоров'я, життєздатність, психоемоційний стан пацієнтів. В доступній літературі ми не знайшли відомостей що до вивчення показників ЯЖ у хворих БА за супутніх психоемоційних станів, що і обумовило актуальність нашого дослідження та визначило мету роботи.

Психічні характеристики досліджували на підставі діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистості (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком [3]. За високий, тобто клінічно значимий, рівень невротизації приймали показники - 60 % та вищий. Рівень тривожності до 30 балів вважається низьким, 31—45 балів — помірним, 46 та вище балів — високим. Високий рівень реактивної тривожності вважали клінічно значимим показником. За встановлення показника 50 балів та нижче відповідно методики Зунге діагностували стан „без депресії”, за 51—59 — легку дегресію, за 60 — 69 — „масковану депресію” (субдепресивний стан) та за наявності 70 балів та більше — істинну депресію. Легку, "масковану" та істинну депресію вважають клінічно значимими станами для перебігу БА.

При дослідженні типу акцентуації особистості за встановлення суми балів менше 12 констатували відсутність акцентуації особистості, 12—16 — легку ступінь акцент-ації (тенденція до акцентуації), 17—20 — середню ступі-: та 21—24 — високу ступінь акцентуації особистості [5].

Оцінку параметрів ЯЖ проводили за допомогою української версії Міжнародного опитувальника з ЯЖ МОSSF-36 [14], що дозволяє провести оцінку параметрів суб'єктивного задоволення хворими БА ?