Курсовая работа: Регулювання діяльності учасників фінансового ринку

3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;

4)захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

5) сприяння розвитку ринку цінних паперів;

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення[5].

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, акти законодавства, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об'єднаннями, контролює їх виконання.

Додаткові повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства на ринку цінних паперів, запобігання та припинення його порушень, накладення санкцій були надані комісії Законом України від 30 жовтня 1996 р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада.

Очолює Координаційну раду Голова ДКЦПФР. Склад та положення про Координаційну раду затверджує Президент України за поданням Голови ДКЦПФР. Координаційна рада створена як консультативно дорадчий орган при Президентові України.

Рішення Координаційної ради, прийняті у межах її компетенції, мають рекомендаційний характер і є обов'язковими до розгляду органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями.

Частину своїх повноважень ДКЦПФР може делегувати саморегулівним організаціям[8, С.106].

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Комісія є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Держкомфінпослуг працює за колегіальним принципом.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг складається з Голови, заступників Голови та не менше трьох членів – директорів департаментів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України[9].

Державне регулювання банківської системи здійснюється відповідно до законів України "Про Національний банк України" від 20.05.99р. та "Про банки і банківську діяльність" від07.12.2000р.

Метою регулювання банківської системи і діяльності банків є стабільність банківської системи і кредиторів банку.

Функції регулювання:

1) попереджувальна;

2) захисна.

Основним органом, що здійснює регулювання в цій сфері є Національний банк України (НБУ). НБУ – центральний банк і особливий центральний орган державного управління. Регулювання банківської діяльності НБУ здійснює у наступних формах[10, С.53]:

1. Адміністративне регулювання:

-реєстрація банків;

-ліцензування їх діяльності;

-встановленя вимог та обмежень щодо банківської діяльності;

-застосування санкцій;

-нагляд за діяльністю банків;

-надання рекомендацій.

2. Індикативне регулювання:

- встановлення обов'язкових економічних нормативів;

- визначення норм обов'язкових резервів;

- встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків;