Курсовая работа: Рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області
— ознайомитись з основними відомостями про область;
— описати коротку історію формування території регіону;
— сформувати географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області;
— дослідити природні рекреаційно-туристичні ресурси;
— освітити природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси;
— вивчити природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси;
— проаналізувати соціально-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;
— дізнатися про архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;
— охарактеризувати біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси;
— знайти рекреаційно-туристичні ресурси;
Об’єктом курсової роботи є Донецька область.
Предметом — рекреаційно-туристські ресурси цього регіону.
Робота складається з вступу, II розділів, висновків, містить 26 сторінок тексту, 4 рисунки, 1 таблицю, 1 додаток. Список джерел включає 5 найменувань літератури, 5 електронних публікацій.
РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙН0-ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Основні відомості про область
Обласним центром Донецької області є м. Донецьк.
Загальна площа регіону складає 26,5 тис. кв. км, а населення - 5252 тис. осіб.
Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9% загальної чисельності населення країни, середня щільність якого складає майже 187 чоловік на 1 кв. км.
Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші.
Урбанізація складає — 90,3% населення регіону.
Найбільші міста області: Донецьк (987 тис. чол.), Маріуполь (482 тис. чол.), Макіївка (377 тис. чол.), Горлівка (279 тис. чол.), Краматорськ (176 тис. чол.), Слов'янськ (121 тис. чол.), Єнакієве (99 тис. чол.) та інші.
Адміністративно-територіально вона розподіляється на 18 районів.
Розташована на південно-сході України, у степовій зоні. На півдні омивається Азовським морем. Поверхня переважно рівнинна, порізана ярами й балками. Водяну систему області становлять ріки Сіверський Донець, Казений Торець, Самара, Вовча, Кальміус, Грузький Еланчик, Глечик, водоймища Старокримське, Клебан- Бицьке, Карловське, Кураховське, Ольховське, канали "Сіверський Донець - Донбас" і "Дніпро - Донбас".
Добре розвинена транспортна мережа. Донецька залізниця забезпечує до 40% загальнодержавних перевезень. Найбільші залізничні вузли - Ясиновата, Червоний Лиман, Дебальцеве, Микитовка, Іловайськ, Волноваха. На узбережжі Азовського моря - морський порт Маріуполь. Є аеропорти в Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг.
На Донецьку область доводиться більше половини видобутку вугілля, виробництва готового прокату, коксу, чавуну, сталі й практично весь обсяг випуску прокатного встаткування в Україні.
1.2 Коротка історія формування території області
Донецька область була утворена 2 липня 1932 р., до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів. Зі складу Харьковскої області були передани 13 районів, з Дніпропетровської — 5 районів.
Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 року - Сталіно.
Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст; 4 селища міського типу; 22 сільських райони.