Курсовая работа: Розрахунок елементів азимутального привода радіолокаційної літакової антени
де, Q - зусилля піджаття з боку пружини;
- коефіцієнт тертя;
Rcp - середній діаметр робочих поверхонь дисків;
z - число дисків.
Цей момент не повинний перевищувати максимальний момент, переданий валом, помножений на коефіцієнт зовнішньої динаміки КД і коефіцієнт запасу моменту тертя β, чи бути менше його. Отже, при установці муфти на валу 2, повинне виконуватися рівність:
Q f Rcp z = ?·КД М2 .
Призначаючи зовнішній діаметр дисків D1 = 29,7 мм і внутрішній D2 = 9 мм, маємо:
Rcp = (D1 + D2 ) / 4 = (29,7+9)/ 4 = 9,675 мм.
Прийнявши матеріал поверхонь тертя дисків – сталь по металокераміці без змащення (f = 0,35), при z = 6, ? = 1,2, КД = 1,5, одержуємо зусилля піджаття дисків:
5,9 Н.
12. Розрахунок корпуса редуктора
1. Товщина стінки корпуса редуктора
?=0,025
+ (1…5 мм), де 
- міжосьова відстань
2. Товщина стінки кришки корпуса редуктора
?1 =0,02+(1…5мм) = (1,4…5,4)мм, ?1 =3 мм
3. Товщина верхнього пояса редуктора
S= 1,5·? = 3 мм
4. Товщина пояса кришки
S1 =1,5·?1 =9 мм
5. Товщина нижнього пояса редуктора
t=(2…2,5)·?= (6…7,5)мм
6. Диаметр фундаментальних болтів
dф =(1,5…2,5)·?=3 мм
7. Ширина нижнього пояса редуктора
К2 
2,1· dф =6,3 мм
8. Діаметр болтів, що з’єднують корпус з кришкою редуктора
dК = 3 мм
9. Ширина пояса, з’єднуючий корпус і кришки біля підшипників
К= 3·dК = 9 мм