Курсовая работа: Розвиток творчих здібностей школярів на уроках зарубіжної літератури

Для цього методу характерні такі прийоми:

виразне (в ідеалі художнє) читання викладача;

читання матеріалів художнього слова (окремих творів, сцен з п’єс);

уміння виразному читанню учнів;

коментоване читання;

постановка проблеми, що випливає з прочитаного;

творчі завдання, що базуються на життєвих спостереженнях учнів.

Види навчальної діяльності учнів:

читання художнього твору в класі і дома;

виразне читання з обґрунтуванням особливостей читання;

заучування напам’ять;

активне слухання художнього тексту;

складання плану твору (чи фрагменту);

близькі до тексту перекази;

художня розповідь;

усні і письмові відгуки про твір;

розгляд ілюстрацій до тексту і оцінка їх.

Цей метод найбільш активно застосовується у середніх класах, може і в старших з низьким рівнем знань.

ІІ. Евристичний метод

Це вищий наступний ступінь у логіці пізнавальної діяльності школяра, обумовлений розширенням змісту виучуваного матеріалу. В зв’язку з цим

міняються і види діяльності школярів.

І тут основним матеріалом є художній твір, але з більш поглибленим аналізом. Цей поглиблений аналіз вимагає застосування елементів науки про літературу (теорію і історію літератури) в залежності від програми даного класу, віку, розвитку школярів.

Застосування цього методу служить для того, щоб навчати школярів повноцінно і різнобічно аналізувати художній твір.

Аналіз пов’язується з розв’язанням художніх, моральних, філософських проблем, поставлених письменником.

Завдання вчителя-допомогти побачити ці проблеми, знайти шляхи їх розв’язання у тексті, вчити роздумувати, оформляти свої роздуми у зв’язній, послідовній, доказовій мові.

Цьому і служить евристичний (частково-пошуковий) метод. Він реалізується на найчастіше в евристичній бесіді.

Характерні прийоми:

побудова логічно чіткої системи запитань (до аналізу тексту, критичні статті, з теоретичних питань), які б послідовно вели думку учнів від спостереження над явищем до його аналізу, від суб’єктивних спостережень до узагальнень;

побудова системи завдань;