Заходи щодо поліпшення природних кормових угідь, які будуть проведені у господарстві, наведено в таблиці 7.

Таблиця 7. Заходи щодо поліпшення природних кормових угідь

Тип угіддя та його стан	Система поліпшення	Назва проведених робіт	Марка машин	Агротехнічні вимоги і строк проведення
Степові луки, стан задовільний	Поверхневе поліпшення	Культуртехнічні заходи (знищення чагарників, знищення купин, планування поверхні)	КФМ-2,8 ФБК-2,0 ВПН-5,6	Рано навесні або пізно восени
		Внесення мінеральних добрив	МВУ-8 МВУ-900 МВСУ-0,6АГ	Азотні рано навесні (30-40 кг/га д. р.) Фосфорні та калійні один раз в 2-3 роки восени (90-100 кг/га д. р.)
		Дискування	БДВ - 4,2 БДТ-7	Глибина 10-15см. Навесні перед відростанням трав.
		Підсівання трав на зріджених травостоях	СЗС-2,1 СЗТ-3 СЗН-3,6	Згідно інвентаризації пасовища підбирають травосумішки та норму висіву.
		Водозатримання	Щілювач ЩП-000,АЩ-2-140 та ін.	Восени при промерзанні ґрунту Відстань між проходами 1,2 - 2 м
		Снігозатримання	Вручну	Утворюють снігові вали установленням щитів, розкиданням снопів із сухих стебел соняшнику, кукурудзи, соломи, очерету, хмизу.

2.3 Складання травосумішей

Травосуміші можуть бути простими (2 - 3 компонентів) і складними (4 - 7 компонентів і більше); короткостроковими (2 - 3 роки), середньостроковими (5 - 7 років) і тривалого (понад 7 років) періодів використання.

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов бобово-злакова травосуміш може включать бобові - конюшину, люцерну, лядвенець рогатий, еспарцет посівний, піщаний, закавказький; злакові - тимофіївку лучну, кострицю лучну і тростинну, стоколос безостий, канаркову траву тростинну, райграс пасовищний, багатоукісний і високий, грястицю збірну та ін. На сіножатях використовують переважно верхові трави, на пасовищах - верхові й низові (тонконіг лучний, мітлицю білу, або пагононосну) та напівверхові (житняк, райграс пасовищний, кострицю червону та ін.).

Складаючи травосуміші, враховують насамперед їх призначення (для пасовища, сіножаті або пасовищно-сіножатного угіддя) і строк використання. Відповідно до цього компоненти травостою добирають з урахування їх довголіття, висоти, облистненості, кущистості, продуктивності, поїдання, отавності, відношення до зволоженості ґрунтів, зимо - і морозостійкості, стійкості проти затоплення і підтоплення. Має значення також, як росте трава в сумішах з різними компонентами, як відростає після випасання тощо. Слід, наприклад, враховувати, що низові трави використовують виключно на пасовищах, але пасовищний травостій можна створювати і без них, вводячи в нього верхові злаки з добрими темпами відростання.

Для укісно-пасовищного травостою можна вводити в суміш і низові трави. При створенні травосумішей тривалого використання (6 - 7 років) високопродуктивні трави поєднують із травами різного періоду вирощування, наприклад, грястицю збірну, яка має високу продуктивність протягом 4, максимум 5 років, пажитницю багатоукісну - 2 роки, кострицю лучну - 6 - 8 років і більше, стоколос безостий на сіножатях - 8 - 12 років і більше. Тривалий період зберігаються у травостої конюшина біла і рожева, люцерна жовта, посівна та еспарцет - 3 - 4, максимум 5 років. Конюшина лучна залишається в травостої в середньому 2 роки. Це цінний його компонент.