Курсовая работа: Система кормовиробництва
Заходи щодо поліпшення природних кормових угідь, які будуть проведені у господарстві, наведено в таблиці 7.
Таблиця 7. Заходи щодо поліпшення природних кормових угідь
Тип угіддя та його стан | Система поліпшення | Назва проведених робіт | Марка машин | Агротехнічні вимоги і строк проведення |
Степові луки, стан задовільний | Поверхневе поліпшення | Культуртехнічні заходи (знищення чагарників, знищення купин, планування поверхні) |
КФМ-2,8 ФБК-2,0 ВПН-5,6 | Рано навесні або пізно восени |
Внесення мінеральних добрив |
МВУ-8 МВУ-900 МВСУ-0,6АГ |
Азотні рано навесні (30-40 кг/га д. р.) Фосфорні та калійні один раз в 2-3 роки восени (90-100 кг/га д. р.) | ||
Дискування |
БДВ - 4,2 БДТ-7 | Глибина 10-15см. Навесні перед відростанням трав. | ||
Підсівання трав на зріджених травостоях |
СЗС-2,1 СЗТ-3 СЗН-3,6 | Згідно інвентаризації пасовища підбирають травосумішки та норму висіву. | ||
Водозатримання |
Щілювач ЩП-000,АЩ-2-140 та ін. |
Восени при промерзанні ґрунту Відстань між проходами 1,2 - 2 м | ||
Снігозатримання | Вручну |
Утворюють снігові вали установленням щитів, розкиданням снопів із сухих стебел соняшнику, кукурудзи, соломи, очерету, хмизу. |
2.3 Складання травосумішей
Травосуміші можуть бути простими (2 - 3 компонентів) і складними (4 - 7 компонентів і більше); короткостроковими (2 - 3 роки), середньостроковими (5 - 7 років) і тривалого (понад 7 років) періодів використання.
Залежно від ґрунтово-кліматичних умов бобово-злакова травосуміш може включать бобові - конюшину, люцерну, лядвенець рогатий, еспарцет посівний, піщаний, закавказький; злакові - тимофіївку лучну, кострицю лучну і тростинну, стоколос безостий, канаркову траву тростинну, райграс пасовищний, багатоукісний і високий, грястицю збірну та ін. На сіножатях використовують переважно верхові трави, на пасовищах - верхові й низові (тонконіг лучний, мітлицю білу, або пагононосну) та напівверхові (житняк, райграс пасовищний, кострицю червону та ін.).
Складаючи травосуміші, враховують насамперед їх призначення (для пасовища, сіножаті або пасовищно-сіножатного угіддя) і строк використання. Відповідно до цього компоненти травостою добирають з урахування їх довголіття, висоти, облистненості, кущистості, продуктивності, поїдання, отавності, відношення до зволоженості ґрунтів, зимо - і морозостійкості, стійкості проти затоплення і підтоплення. Має значення також, як росте трава в сумішах з різними компонентами, як відростає після випасання тощо. Слід, наприклад, враховувати, що низові трави використовують виключно на пасовищах, але пасовищний травостій можна створювати і без них, вводячи в нього верхові злаки з добрими темпами відростання.
Для укісно-пасовищного травостою можна вводити в суміш і низові трави. При створенні травосумішей тривалого використання (6 - 7 років) високопродуктивні трави поєднують із травами різного періоду вирощування, наприклад, грястицю збірну, яка має високу продуктивність протягом 4, максимум 5 років, пажитницю багатоукісну - 2 роки, кострицю лучну - 6 - 8 років і більше, стоколос безостий на сіножатях - 8 - 12 років і більше. Тривалий період зберігаються у травостої конюшина біла і рожева, люцерна жовта, посівна та еспарцет - 3 - 4, максимум 5 років. Конюшина лучна залишається в травостої в середньому 2 роки. Це цінний його компонент.