ПП = 93*98/100 = 91,14%; А = 100*5*2,0/91,14 = 10,97 кг/га.

Проводимо розрахунки по стоколосу безостому за наступними показниками: Вага 1000 насінин ― 3,0 г; Норма висіву при 100% посівній придатності ― 20 кг/га; Ширина міжряддя при посіві ― 15 см.

Тоді: К = 20*15/3,0 = 100 шт/1 пог. м або 6,67 млн. шт/га;

ПП = 97*98/100 = 95,06%; А = 100*6,67*3,0/95,06 = 21,05 кг/га.

2.6 Визначення співвідношень трав при сівбі

Травосумішка яку будуть використовувати для підсіву відноситься за строком використання до середньострокових (7―10 років), за призначенням до пасовищних. Виходячи з цього визначаємо співвідношення насіння різних біологічних груп трав за формулою що наведена в таблиці 9. Потім визначають районовані види трав, а за довідниками сортового районування - сорти.

Таблиця 8. Співвідношення насіння трав різних біологічних груп при сівбі в травосумішках, % до норми посіву.

Використання	Період використання	Бобові трави		Злакові трави
		верхові	низові	нещільнокущові	кореневі	низові
Укісне	2-3	85-95	-	40-55	-	-
Укісне	4-6	65-75	-	65-75	30-40	-
Укісне та пасовищно-укісне	понад 7	55-75	до 20	65-75	30-40	до 30
Пасовищно-укісне	понад 7	40-50	30-40	60-70	25-35	30-40
Пасовищне	понад 7	30-35	45-55	60-70	30-40	50-60

Так люцерна жовта являється напівверховою бобовою травою і тому для використання на пасовищі її співвідношення в травосуміші становить 60%, а стоколос безостий являється кореневою, верховою злаковою травою і його співвідношення в цій травосуміші становить 40%.

Проведемо розрахунки співвідношення норм висіву трав (кг/га) з яких складається травосуміш.

Норма висіву люцерни жовтої в травосуміші становить:

60*10,97/100 = 6,58 кг/га.

Норма висіву стоколоса безостого в травосуміші становить:

40*21,05/100 = 8,42 кг/га.

2.7 Сівба

Спосіб сівби трав в усі строки - звичайний рядковий з міжряддями 7,5 - 15 см, краще з міжряддям 7,5 см.

Підсів і насівання трав проводять на луках і сіножатях із зрідженим травостоєм, малоцінними компонентами низових трав, які знижують його продуктивність і якість, за наявності у травостої злісних бур’янів, при замулюванні, вимерзанні, пошкодженні шкідниками тощо. У багатьох випадках ці операції обходяться значно дешевше, ніж перезалуження з повною заміною травостою. Їх здійснюють навесні у вологу землю або влітку під час опадів, застосовуючи спеціальні сівалки. Ефективне насівання зріджених ділянок стерньовими сівалками-культиваторами типу СЗС-2,1 та іншими, за допомогою яких здійснюють сівбу в необроблену дернину. Навесні можна застосовувати і дискові сівалки. Насівання зернотрав’яною сівалкою з анкерними сошниками проводять при якісному поверхневому обробітку ділянки дисковими боронами.

Багаторічні трави (еспарцет, люцерну та ін.) і злакові (грястицю, кострицю, стоколос та ін.) можна висівати як навесні - наприкінці квітня - у травні, так і влітку - у червні - липні.

Технологічні особливості сівби кормових культур наведено в таблиці 9.

Таблиця 9. Сівба кормових культур

Площа посіву, га	Строки сівби	Спосіб сівби, см	Норма висіву, кг/га	Глибина заробки насіння, см	Сільськогосподарські машини та знаряддя	Якість сівби
2,3	Кінець квітня - початок травня	15	6,58 (люцерна жовта) 8,42 (стоколос безостий)	3,0	Сівалки СЗС-2,1, СЗТ-3,СЗН-3,6, СЗТ-3,6, СЗШТ-3,6,	Відхилення від заданої глибини посіву ±1 см; відхилення від середньої кількості насінин на 1 м рядку від заданої ±5%; заробка насіння у ґрунт повна та рівномірна; відхилення від ширини стикових міжрядь ±5 см. Прямолінійність рядків.

3. Використання площ кормових культур

3.1 Догляд за посівами

Узагальнення джерел літератури і практики вирощування багаторічних трав показує, що це економічно дуже вигідна ланка кормового конвеєра. Собівартість 1 ц корм. од. при врожайності 350 - 400 ц/га, а в умовах зрошення 550 - 600 ц/га зеленої маси у 2 - 3 рази дешевше від виробництва зернофуражу. Звідси високий рівень рентабельності вирощування багаторічних трав - 180 - 220, 300 - 380 %.

За сприятливих умов зволоження багаторічні трави, навіть якщо вони виходять з-під покриву, восени дають невеликий урожай зеленої маси - від 80 - 120 до 140 ц/га. Її без шкоди для подальшого росту трав можна використовувати на корм. Проте скошування або підкошування слід проводити легкими збиральними агрегатами в Степу до кінця другої-третьої декад жовтня.

Трави повинні добре підготуватися до зимівлі - накопичити достатньо пластичних речовин у верхній частині кореневої системи і в нижніх частинах пагонів. Значно поліпшують перезимівлю їх фосфорні і фосфорно-калійні добрива, які вносять восени поверхнево, невеликими дозами - Р_30-45 К_30-45 .

Трави позитивно реагують на снігозатримання. Рівномірність снігового покриву забезпечують, використовуючи стерню покривної культури, на невеликих ділянках - щити, фашини, лозу, хмиз. На великих площах застосовують валкоутворювачі і снігорозгортачі.

Весняний догляд за посівами бобових трав першого року користування полягає насамперед у підживленні бобових фосфорно-калійними добривами по 45 - 60 кг/га д. р. Вносять і невеликі (стартові) дози азоту, а на злакових травах - N_60-90 . Азот особливо потрібний на ділянках з ослабленими рослинами, зрідженим травостоєм. Азотні добрива позитивно впливають на початковий ріст рослин, прискорюють весняне відновлення вегетації, підвищують урожай першого укосу. Значення азотного підживлення збільшується на посівах бобових трав і травосумішей другого і наступних років вегетації.

З інших прийомів догляду за багаторічними травами важливим є весняне очищення площі від минулорічних сухих стебел і стерні (старики) боронуванням, а в окремих випадках і випалюванням.

Дуже ефективним є щілювання, яке поліпшує водний режим ґрунту в результаті затримання талих вод і літніх зливових опадів. Щілини, нарізані на відстані 120 - 140 см, 50 - 60 см завглибшки, а на рівних ділянках - через 1,5 - 2 м, дають змогу затримати близько 600 м3 вологи на 1 га, тобто практично всі талі води. Повністю затримуються літні зливові опади - до 30 - 40 мм за добу.

Ефективним прийомом догляду за травостоєм люцерни другого і наступних років є обробіток ґрунту розпушувальними лапами долотами впоперек напряму посівів, культиваторами типу КРН-4,2, КРН-5,6. Глибина обробітку - 18 - 20 см.