Курсовая работа: Словотвірна парадигма іменників назв овочів, фруктів і злакових культур

особа за родом діяльності

3

3,12

10

напій

2

2,08

11

посуд

2

2,08

12

процесуальність

2

2,08

13

насіння

1

1,04

14

хвороба

1

1,04

Всього

96

100

Найбільшою чисельністю відзначаються прикметникові утворення, які мають двосемну структуру з семантичними позиціями “загальна відносність”, “виготовлений з..., зі ..., із...”: гарбузовий, соєвий, квасолевий, цибулевий, гороховий, соняшниковий.

Трисемні ж мають ще значення “який має колір”: буряковий, морквяний, гірчичний, або характеризують предмет за подібністю щавлевокислий, цибулеподібний. Напр.: Жінка, мабуть, добряче змерзла, бо вбрана була в благенький плащик, з тих, що зветься пильовиками, якогось невизначеного, морковного кольору: все в ній було невизначене – вік, вираз обличчя, колір очей... (Ю.Щербак). Пили московську, пили міцний, з буряковим духом самогон (Ю.Мушкетик). Де це бачено, щоб курка їла бурякове насіння (П.Загребельний).

1.3 Типологія словотвірних значень похідних утворень від іменників назв злакових культур