Курсовая работа: Словотвірна парадигма іменників назв овочів, фруктів і злакових культур

1) іменники зі значенням демінутивності;

2) іменники з інструментальним значенням;

3) іменники, які мають локативне значення;

4) іменники на позначення страви.

Словотвірне значення демінутивності представлене похідними: овесець, пшінце, пшонце, пшениченька. Напр.: Моя батьківщина на Данелевщині. Пшениченька там родила, житечко, просо (Ф.Тютюнник).

У підгрупі іменників з інструментальним значенням наявні лише похідні: просорушка, кукурудзодробарка, кукурудзосаджалка.

Локативне значення мають такі похідні: пшінце, ячнице.

Зафіксовані такі десубстантиви зі значенням страви: ячник, кукурудзянка.

Ад’єктивна ж зона представлена двома семантичними позиціями: загальна відносність, “виготовлений з..., із..., зі...”, які наявні у всіх зафіксованих прикметниках: пшеничний, овсяний, житний, рисовий, ячмінний та інші. Напр.: ...Тарасик їв шматок пшеничного хліба, і був він для нього найсмачнішим навіть од кавунів та морозива (А.Давидов). Кукурудзяні консерви поживні і висококалорійні (І.С.Хлименко).

Таблиця 3 Типологія похідних субстантивної зони від іменників на позначення злакових культур