Курсовая работа: Соціальна інфраструктура в системі життєзабезпечення міста

Як і вся господарська галузь, житлово-комунальне господарство в цілому і кожне окреме підприємство розвиваються на основі галузевих, регіональних і місцевих стратегічних і поточних програм. Ефективнiсть реалізації таких програм багато в чому обумовлена наявнiстю вичерпної iнформацiї про технiчний стан iнфраструктури пiдприсмств, а також в якiй мiрi цей стан позначаєтъся на здатностi повного забезпечення населених пунктiв житлово-комунальними послугами належної якостi якими є витрати на утримання об’єктiв галузi. З урахуванням цього важливо звернути увагу на наступне. Робота комунальних пiдприємств залежить вiд попиту споживачiв, якi обслуговуються, у першу чергу населення. Попит цей коливається за сезонами, мiсяцями, днями тижня, а iнодi й за годинами доби. Вiдповiдно до цього встановлюється ритм i розпорядок дiяльностi пiдприємств мiського транспорту, водопроводу, лазень, мереж газопостачання i теплофікації..

Необхiднiсть у кожний даний вiдрiзок часу задовольняти попит на комунальнi послуги при рiзкому його коливаннi викликає потребу в резервних потужностях i в максимально можливому вирiвнюваннi навантаження комунальних пiдприємств. Нерiвномірнiсть у використаннi потужностей пiдприємства негативно позначається на усiх показниках їхньої роботи, пiдвищує собiвартiсть комунальних послуг.

Завдання, що стоять перед пiдприємствами житлово-комунального господарства Украни, не повиннi формуватися iзольовано від економiчних можливостей i наявностi фiнансових, технiчних, матерiальних i трудових ресурсiв областей та регiонiв.

В умовах формування ринку мiського господарства постає проблема гнучкостi виробництва житловокомунальних послуг. Сьогоднi активно проводиться реструктуризацiя пiдприємств, втiлюються в життя новi форми управлiння комунальною власнiстю, з’являються комерцiйнi структури, що надають традицiйнi комунальнi послуги. Це потребує розробки та впровадження таких сучасних пiдходiв, способiв i методiв органiзацiї виробництва на пiдприємствах мiського господарства, якi б давали можливiсть надання споживачам конкурентоспроможних послуг.

Мiське жилово-комунальне господарство Украiни - це сукупнiсть елементiв, що забезпечують життэдiяльнiсть кожного населеного пункту, його рекреацiйного потенцiалу i населення. Сучасний етап розвитку економiки нашої держави потребує прискорення iнтеграцiї житловокомунального господарства (ЖКГ) в загальну систему ринкових перетворень. Особливого значення набуває необхідність формування соцiально-ринкових елементiв комунальної політики, які створять умови для ефективної роботи пiдприємств мiського господарства. Це дозволить забезпечити споживачiв якiсними комунальними й житловими послугами.

Важливу роль у трансформацiйних процесах мiського господарства вiдiграє реформування вiдносин власностi. Ринковi перетворення, а також державна полiтика, спрямована на забезпечення макроекономiчної стабілізації украънськоъ економiки, створили передумови для пыдвищення життєвого рiвня населення. Усунення негативних наслiдкiв монопольного положення пiдприємств ЖКГ можливе тiльки при удосконаленнi функцiонування складових господарського механiзму галузi, задіяних у процесi виробництва i надання житлово-комунальних послуг. За останнi роки значно змiнилася ситуацiя з власністю на об’єкти житлового i комунального господарства. Вона характеризується в основному трьома тенденціями:

- масовою приватизацiєю житлового фонду;

- передачею об’єктiв ЖКГ з державної власностi в муніципальну;

- акцiонуванням частини об’єктiв ЖКГ, в основному об’єктiв електро- i теплопостачання, що входять до єдиної системи енергозабезпечення крани.

Мiсцевий характер i виробничi особливостi накладають своєрiднiсть на органiзацiйну структуру житлово-комунального господарства. За характером послуг, що надаються, комунальнi пiдприємства дiляться на три типи:

· санiтарно-технiчнi (водопроводи, каналiзацiї, лазні, пральні, пiдлриємства iз санiтарного очищення міст);

· енергетичнi (електростанцiї, електромережi та iн.);

· транспортні (метрополітен, міський пасажирський електротранспорт).

У сукупності цi пiдприємства та органiзацiї житлового господарства i впорядкування мiст складають самостійну галузь народного господарства - комунальне господарств о. Комунальнi пiдгтриємства надають послуги всiм категорiям споживачiв у населених пунктах України. Загальним для них є те, що надаванi послуги споживаються у межах одного адмiнiстративного району. До цiєї групи вiдноосяться пiдприємства iз строгою технологiчною схемою виробництва продукцiї або послуг: водопроводи, системи каналiзацiї, пiдприємства санiтарного очищення мiста. На вiдмину вiд пiдприємств першої групи, електростанцiї i електромережi, як правило, реалiзують послуги не тiльки в зонах адмiнiстративного району, а i там, де знаходиться споживач.

Обсяг варобництва продукц i ї комунальних пiдприємств залежить вiд умов реалізації їх послуг. Підприємства обслуговують територiю, межi якої визначаються, з одного боку, розвитком мережного господарства i з другого – зручностями у використаннi споживачами, в першу чергу, наеленням. Суспiльству, окремим колективам властива певна мета діяльності. Організаційний і економічний механізм досягнення поставленої перед будь-якою галуззю загальнi риси i принципи. Але кожному конкурентному виду її дiяльностi властивi свої особливостi, обумовлені складом реалiзованих функцiй, якi залежать вiд конкретних ланок і їх місця в органiзацiйнiй структурi системи управління, ступеня централiзацiї, рiвня самостiйностi i зовнiнішніх зв’зкiв. За своїм змiстом i структурою житлово-комунальне господарство як складова мiського господарства - складний багатогранний об’єкт управлiння. Як i iншi розвинуті галузi вiн функцiонує на базi iнженерно-iндустріальних методiв. Йому властивi всi основнi риси, характерні для суспiльного виробництва.

Інтенсифiкацiя виробництва, реалiзацiя науково-технiчного прогресу в галузi мiського комунально господарства здiйснюється останнiми роками наростаючими темпами. Рівень, темпи розвитку i матрiально-суттєвий змiст продуктивних сил галузi впливають на реалізацію оптимальних довготривалих соцiально-економічних програм. Така дiалектична єднiсть обумовлює необхідність пощуку найрацiональнiших методiв реалiзацiї науково-технiчного прогресу i пiдвищення ефективностi використання його досягнень.

Прискорення наукового прогресу, розширення діапазону застосування його досягнень, перехiд на переважно інтенсивні методи господарювання приводить до значного пiдвишення ролi управлiння у вирiшеннi житлово-комунальним господарством соцiально-економiчних завдань суспiльства. Коливання суспiльних потреб i можливостей їх задоволення виявляються в цій галузi найбiльш рельєфно. Об’єкти i суб’єкти в системi управлiння житлово- комунальним господарством функцiонують на основi взаємозв’язку пiдвищення ефективностi управлiння ним i громадським виробництвом. Тут найбiльш конкретно проявляється тiсний взаємозв’язок економiки із соцiальнами результатами. Економiчнi аспекти пiдвищення ефективностi управлiння в комунальнiй галузi мають подвiйне вираження: з одного боку, вони є змістом діяльності об’єкта управління, а з другого - мають зовнішнiй прояв, що характеризується головним чином соцiьними результатами.

Для виробничо-господарської діяльності житлово-комунального господарства характерний ряд специфічних особливостей: відсутнiсть взаємозв’язку пiдцiлей, організацiйна побудова за територiальною i галузевою ознаками, подвiйне підпорядкування, соцiальний вiдгук на результати діяльності, нерiвномiрнiсть попиту та iн. Все це визначає ЖКГ як складну, багатоелементну динамічну органiзацiйно-економiчну систему. Вiдмiнною особливістю житлово-комунального господарства є перш за все те, що до його органiзацiйного складу входять галузi, пiдгалузі, об’єднання, пiдприємства, якi вирiшують складний комплекс виробничих завдань, забезпечуючи ефективне функцiонування народного господарства. У виробничому процесi галузi найбiльшу питому вагу складає діяльність з експлуатацiї житлових фондiв (до 80% загального об’єму). Це не випадково, оскiльки серед широкого кола економічних i соцiальних проблем, пов’язаних з пiдвищенням народного добробуту, найбiльш важливою є житлова проблема. Вiд дiяльностi комунальних служб, вiд того, як забезпеченi люди водою, теплом, електричною енергією, який санiтарний стан населених мiсць, як функцiонують суспiльний транспорт i iнженерне обладнання 6удівель і споруд, залежать не тiльки настрiй i здоров’я людей, але і їх працездатнiсть, що позначається на продуктивності працi. У цiлому особливостi житлово-комунального господарства обумовлюють своєрiднiсть i специфiку його діяльностi, що надзвичайно багатогранна. Це

• експлуатацiя житлового фонду;

• теллоенергетика;

• газове господарство

• готельне господарство;

• водопостачання

• очишення стічних вод;

• мiське освiтлення;

• електричний транспорт;

• лазневе й пральне господарство;

• комплексне впорядкування територiй;

• санiтарне очищення мiст