Курсовая работа: Соціально-культурний комплекс України

Клубні установи розміщені згідно з адміністративним поділом території і за виробничим принципом – при заводах, фабриках, учбових закладах, санаторіях.

Загальноосвітні навчальні заклади розміщені по всій території України, оскільки вони покликані підвищувати рівень освіченості населення. Отже освітні заклади орієнтуються на споживача будь-якої місцевості.

Науковий комплекс розміщується переважно у високорозвинутих промислових центрах, оскільки потребують висококваліфікованих кадрів, наукової літератури та техніки.

Заклади культури клубного типу, розміщені переважно у сільській місцевості, оскільки створені для підняття культурного рівня сільського населення.

Спортивні секції, гуртки та організації функціонують переважно у великих містах та селищах міського типу. Для їх функціонування потрібні відповідні кадри та відповідна кількість споживачів. Спортивні стадіони будуються переважно у великих містах, оскільки мають великі розміри і використовуються лише в певних цілях у певні проміжки часу.

Заклади культури і мистецтва орієнтуються на споживача. Оскільки доходи, а отже і можливість функціонувати музнїв, театрів, кінотеатрів, філармоній, тощо залежать насамперед від кількості відвідувань, а вона в свою чергу вища там, де більша кількість населення. Також заклади культури і мистецтва потребують відповідних кваліфікованих кадрів, які дають лише навчальні заклади міст.

Заклади релігії розміщені по всій території країни, оскільки покликані для підтримання та розвитку духовного життя населення. У будь-якому селі України є костьол та церква. У великих містах та містечках їх сукупність вища, що пояснюється вищою концентрацією населення.

Ми можемо зробити висновок, що основним фактором розміщення складових соціально-культурного комплексу є наявність споживача. Чим вища концентрація споживачів в окремому місці, тим вища концентрація закладів та установ соціально-культурного комплексу. Це пояснюється так, що основним завданням соціально-культурного підкомплексу, як складової соціального комплексу, є задоволення потреб населення в цілому і особистості окремо. Чим більша кількість споживачів, тим бульшою має бути і кількість виробників послуг для задовлення потреб споживача.

Розділ ІІ Аналіз сучасного стану та особливості розміщення

2.1 Особливості розміщення

У період 2001-2002 рр. В Україні налічувалось 22,2 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчалось 6601 тис. учнів.

Загальноосвітні заклади зосереджені по всій території країни, але найбільше їх у таких областях (табл. 2.1. ) Львівська (1483), Київська (1334), Донецька (1304), Дніпропетровська (1116), Хмельницька (1099), Вінницька (1072) та Харківська (1006). Найбільшу кількість учнів випустила Дніпропетровська (477 тис.), Київська (578), Донецька (566), Львівська (383), Одеська (337), Харківська (360), Луганська (309) області.

Дошкільних закладів в Україні 15651, в яких 968 тис. дітей. У міських поселенях 7,1 тис., у сільських 8,6 тис. закладів, у міських поселеннях 811 тис. дітей, а в сільських 157 тис. Найбільше дошкільних закладів сконцентровано в таких областях : Донецька (1279), Дніпропетровська (1048), Черкаська (772), Харківська (700), Київська (1447) (табл. 2.2) [11].

Найбільша кількість учнів та студентів на 10000 жителів у Сумській, Полтавській та Харківській областях (350-400).

Найбільшими науковими центрами є :

- Київ ( 50 науково- дослідних інститутів, 18 вузів, понад 40 спеціалізованих учбових закладів, 40 училищ);

- Харків (десятки науково-дослідних та проектних інститутів, 20 вузів, 37 технікумів);

- Донецьк (десятки науково-дослідних інститутів, шість вузів, 22 технікуми, 27 училищ);

- Дніпропетровськ (близько 60 науково-дослідних інститутів, 9 вузів, 30 технікумів, 25 училищ);

- Одеса(10 вузів, 28 технікумів, 31 училище);

- Львів (десятки науково-дослідних інститутів, 10 вузів, 26 технікумів, 31 училище).

Найбільший науковий потенціал мають такі області: Київська (понад 10% від наукового потенціалу України) та Харківська (понад 10%); Львівська, Одеська, Дніпропетровська та Донецька (5-10%); Запорізька, Луганська та АРК (3-5%), решта менше 2%. [10].

Ступінь забезпеченості населення бібліотеками в міській і сільській місцевостях не однаковий. На міське населення припадає менше бібілотек, ніж на сільське. В той же час кожна міська бібліотека обслуговує більше людей (читачів), ніж сільська.

Усього в Україні функціонує 20380 бібілотек (2002 р), з них у сільській місцевості – 15490. Загальний об’єм книжкового фонду бібліотек становить 339 млн. Примірників. Найбільша кількість бібіліотек розташована у таких областях: Харківська (1143; 663-у сільській місцевсоті), Львівська (1413; 1176), Київська (1080; 791), Вінницька (1098; 958), Житомирська (1055, 891), найменша Запорізька (583; 404), Волинська (575; 488), Миколаївська (544, 421), Херсонська (515, 379) та Чернівецька (429; 362).

На території держави діє 376 музеїв (2002 р), найвища концентрація у м. Києві (29), Харківській (25), Вінницькій (24), Черкаській і Чернігівській ( по 23), Донецькій (22) областях, найменша – Миколаївська ( 7), Житомирська, Закарпатська, Тернопільська, Чернівецька ( по 5) (табл. 2.4), (рис. 2.1).

Загальна кількість театрів становить 131 театр (табл. 2.3), з них 30 розташовано в м. Київ, 10 – у Львівській обл., по 9 у Дніпропетровській та Одеській, по 6 у Харківській та АРК [12] .

На 2002 рік в країні нараховувалось 5261 кінотеатрів та залів з установками, з яких 4317 зосереджено в сільській місцевості. Найбільша їх кількість зосереджена у Одеській (611; 534 у сільській місцевості), Тернопільській (508;468), Івано-Франківській (462; 421), областях, у м. Києві діє 51 кінотеатр та зали з кіноустановками. Найвищий показник відвідування у містах, великих містах та курортних центрах.

Закладів культури клубного типу налічується 19896, в тому числі 17321 у сільській місцевості. Клубні установи розміщені згідно з адміністративним поділом території і за виробничим принципом – при заводах, фабриках, учбових закладах, санаторіях. Та все є у багатьох областях є десятки , а в деяких і сотні сіл без клубів, частина сільських клубів знаходиться в непристосованих приміщеннях. Діяльність клубних установ залежить не від числа посадочних місць у залах для глядачів, а від кількості та якості заходів що там проводяться [10].

Лідерами по кількості закладів культури клубного типу є Хмельницька (1264; 1158 у сільській місцевості), Вінницька (1232; 1101), Житомирська (1230, 1133), Львівська (1412, 1264) та Полтавська (938, 870) області [12].

В останні роки поліпшилась тенденція до значного скорочення середнього рівня відвідуваності кінотеатрів, що зумовлене розвитком телебачення.

Центри телерадіомовлення зосереджені у великих містах, обласних центрах (Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Одеса) [5].