Курсовая работа: Специфіка роботи регіонального телебачення (на прикладі 9 каналу)
Формат: інформаційно - розважальний;
Контент: «Бліц-факт», «Бліц-факт ТОП-7», «Дело вкуса», «Джерельце», «Другие реальности (Медикус+)», «Життєвий простір», «Медикус», «Наш Сад», «Особливості місцевої рибалки», «Перевоплощение», «Тип-Топ», «Трудові резерви», «Ранок на 34 телеканалі», «Як живемо».
ІРТ (Дніпропетровськ):
Регіон мовлення: м. Дніпропетровськ
Аудиторія: 700 тис. чоловік
Формат: у самій назві — інформація, реклама, телебачення. Називають себе «корисним телебаченням»: «Ми не говоримо про політику. Ми даємо лише корисну інформацію».
Контент: «Корисні новини», «Інфоблок», «Авторитетна думка», «Фінансовий радник» + «Нерухомість», «Життя міста», «Автомобіль», «Без коментарів», «Коротко про різне», «З перших вуст».
Домашний очаг (ІРТ, Дніпропетровськ):
Регіон мовлення: м. Дніпропетровськ;
Аудиторія: 750 тис. чоловік;
Формат: як і у каналу ІРТ — «корисне телебачення»;
Контент: «Інфоблок», «Час відпочинку», «Магазин», «Вибір народу», «Здоров’я», «Краса над усе», «Інтер’єр», «Доньки-матері», «Домівка».
Якщо детальніше розглянути перспективи місцевих телеканалів, блискучими назвати їх важко. На відміну від столичних колег, дніпропетровському телебізнесу відверто бракує сил для організації повноцінного телеканалу. Регіональні студії фактично готують лише випуски місцевих новин. Як підтверджує практика, регіональним мовникам дуже важко систематично забезпечувати глядача якісним телепродуктом. Програмний продукт регіональних телестудій порівняно із загальноукраїнськими каналами доволі слабкий. Звідси і низькі рейтинги (додаток № 1).
Найважча проблема для регіонального телебачення — слабке фінансування. Складається враження, що регіональне мовлення є нікому не потрібним явищем. Його рекламний ринок дуже мізерний, навіть якщо він він і якісний, але рейтинги його поки що низькі і розцінки убогі (додаток № 2).
Якщо ж зрівняти тариф реклами місцевих каналів із загальноукраїнськими, то він суттєво відрізняється. "Українська правда" поінформувала, що у «Студії 1+1» ціни на розміщення реклами коливаються від 36 грн. 78 коп. майже до 1 тис. 275 грн. за секунду. А от «Уніан» повідомив, що за секунду рекламного ролика на телеканалі «ICTV» необхідно було викласти від 13 до 610 грн. На «5 каналі» реклама дещо дешевша і становить 32 - 107 гривень. Водночас секунда на «Новому каналі» коштує від 3,20 до 720 грн.
Після таких розцінок можна зробити висновок, що ціна реклами на телебаченні залежить не лише від дня та часу виходу в ефір, а й від рейтингу та покриття каналу. Великі рекламодавці просто не звертають увагу на регіональні телеканали.
І все ж, хоча центральні канали завжди матимуть більше грошей, а отже і можливостей, однак інтерес до місцевих новин задовольнити зможуть лише місцеві ЗМІ. А тому регіональне телебачення приречене розвиватися та завойовувати свого глядача.
Втім, через те, що все зводиться до грошей, на сьогодні вочевидь, що державне телебачення в Україні є важливим інструментом влади, з успіхом виконує її ідеологічні, політичні, маніпуляційні замовлення. Але є й інший «бік медалі». На державному телеканалі можна спробувати зберегти те, що неможливо зберегти на комерційному — театр, музику, мистецтво, освітні програми. «Роль державного телебачення в тому, щоб захищати... традиції, історію і культуру, — вважає відомий діяч телебачення Е. Сагалаєв. — Державний канал повинен бути більш респектабельним. Не повинно бути порнографії, мінімум жорстокості й насильства» [23; С. 4.], тобто всього того, що підтримує рейтинги на комерційних каналах. Однак відомо, що уряд України нині не в змозі утримувати «своє» державне телемовлення, значна частина коштів якого надходить від реклами. Конкурентоспроможність, яка забезпечує стійкий інтерес масової аудиторії до каналів, залишається найважливішим критерієм поцінування телепрограм.
Комерційне телебачення існує за рахунок реклами, і рейтинг — це те, що регламентує його роботу. Головні фігури — рекламодавець і спонсор. Зміст комерційного телебачення здебільшого орієнтовано на запити і потреби масової аудиторії, від якої залежить кількість реклами на телеканалі, а отже, і його фінансовий стан. Звідси зрозуміло, що комерційний успіх телебачення якраз і базується на рекламі, у тому числі й дніпропетровського. І неможливо не погодитися з тим, що в основі одержання прибутку «із повітря» — суміш сенсацій, круто замішаних на сексопатології і насильстві, з надто хижацькою і нав'язливою телерекламою.
2.2 Проблеми та перспективи регіонального телебачення на прикладі 9 каналу м. Дніпропетровськ. Принципи підходу до робочого процесу
У Дніпропетровську існувала одна з перших комерційних телекомпаній, яка називалася «ІN-TV». Паралельно на ПМЗ існувала відомча телекомпанія «Оріон», яка обслуговувала потреби КБ та заводу: знімала старти, запуски, роботу конструкторів, ті матеріали, які у той час були секретними. У січні 1995 року відбулося технічне та інтелектуальне злиття двох телекомпаній. Засновником стала група «Приват», в особі Ігоря Коломойського. Звід?