Курсовая работа: Специфіка використання наочності в період навчання грамоти

Встановляють смужки паперу з буквами так, щоб можна читати різні слова, пересуваючи смужку.

Таку ж рухому таблицю вчитель може виготовити для читання складів з буквою, що позначає приголосний звук з усіма голосними: на вузькому аркуші пишеться чи прикріплюється буква т , поруч - віконечко, в яке встановляється смужка паперу з усіма буквами, що позначають голосні звуки.

Під час навчання грамоти використовують, серії картин, за якими під керівництвом учителя діти складають невеликі оповідання.

к	у	ш	е	з	н
м	а	ш	и	н	а
с	о	г	і	п	у
к	о	с	н	л	и
л	и	м	о	и	и

Велика увага приділяється розвитку фонетичного слуху, тобто вмінню розпізнавати окремі звуки в мовному потоці, виділяти їх зі складів, слів. Фонетичний слух необхідний як для успішного читання, так і для граматичного письма. Від того, як буде для дитини розкрито звукову дійсність мови, будову звукової форми слова, залежатиме не лише засвоєння грамоти, а й усе наступне засвоєння мови граматики і пов’язаної з нею орфографії. Тому навчати грамоти доцільно різними слуховими вправами. Найцінніше невичерпне джерело - усна народна творчість, завдяки якій активізується пізнавальна діяльність дітей, збагачується словниковий запас, формується самостійне мислення, розвиваються творчі здібності, спостережливість, інтерес до рідного слова.

Систематичне і постійне використання всіх жанрів фольклору сприятиме всебічному вихованню дітей, збагачуватиме їхню мову зразками народної мудрості.

У дидактичному матеріалі до уроків навчання грамоти для кожної букви, яка позначає голосні чи приголосні звуки (тверді або м’які), дібрано вірші, де влучуваний звук часто повторюється.

Класовод звертається до учнів: " Уважно послухайте і скажіть, який звук найчастіше повторюється." Учні називають звук, чітко вимовляють його за вчителем самостійно (колективно, групами, поодинці). На основі спостереження за активним усвідомленням артикулюванням й акустичними властивостями відносять цей звук до голосних чи приголосних встановлюють спосіб позначення його фішкою.

(●, - , =)

Потім виконують вправи на впізнання виділеного звука у заданих словах (звучить на початку, в середині чи в кінці слова), аналізують звукові моделі слів (подані в Букварі чи запропоновані вчителем усно): самостійно добирають слова з виучуваними звуками.

Звукова робота - основа навчання грамоти шестирічних школярів. Оволодіння необхідними операціями зі звуками в цей період сприяє формуванню повноцінних навичок читання. Уміння встановлювати послідовність звуків у слові допомагає уникати найчастіше уживаних помилок учнями 1-2 класів на пропуск, зміну, переставляння букв під час письма. Загалом оволодівати нормами літературної вимови, артикуляційними навичками.

З початковим навчання грамоти шестирічних школярів виникає потреба спеціального аналізу звукової сторони мовлення. В цей період у них формуються такі початкові фонетичні уявлення і поняття, "звуки мовлення ", " голосні ", "приголосні ", "тверді, та м’які приголосні", "склад ", "наголос".

Ще Ушинський розробив і вивів у шкільну практику цілу систему підготовчих звукових вправ, які передують вивченню букв, намітив прийом аналітико-синтетичної роботи. Багато з них використовуються у наш час.

Аналіз і синтез - протилежні, але однаково, важливі способи пізнання, взаємо пов’язані в ході звукової роботи.

1.1 Наочність, як один із найкращих методів навчання учнів

Уточнення на уроці взагалі, а в молодших класах особливо, є невід’ємною частиною навчального процесу. Чим більше органів чуття бере участь в акті сприймання, тим міцніше і швидше засвоюють діти новий матеріал.

Ушинський К. Д пише, як уже було сказано: " Дитина... мислить, фарбами, барвами, звуками, відчуттями взагалі." Тому не треба позбавляти дітей цієї можливості, а сприяти формуванню понять у них на основі конкретних предметів, уявлень, фактів.

Найбільш поширеним видом унаочнення є класи дошка, на якій вчитель чи учень записують слова, речення для аналізу, креслять схему чи малюнок. Красиве зразкове письмо вчитель на дошці - це теж вид унаочнення, учні й самі пишуть, красиво на дошці та в зошитах, коли вчитель привчає їх до цього письма на дошці.

Використання кольорові крейди, виділення способом підкреслень, або особливим шрифтом допоможе учням звернути увагу на те, що вчитель наголошує, що є головним в даному матеріалі. Дошка також служить унаочненням, коли на ній учитель креслить схему, таблицю, або пише завдання для учнів. Тому має значення зорова, моторна пам’ть, коли учні і бачать написано чи накреслено, і спостерігають процес його написання.

Розділ 2. Використання наочності у першому і третьому класі, з використанням загадок, приказок, скоромовок і ребусів, як вид наочності

2.1 Застосування наочності у 1 класі

Із практики заслуженої вчительки України О.М. Маринич.

Робота з учнями 1 класу вимагає від учителя старанної, ґрунтовної підготовки до кожного уроку. Готуючись до навчального року вчитель повинен ознайомитися з майбутніми учнями, з програмним матеріалом і підручними, перепитуючи методично літературу і виготовляти ілюстративний матеріал. Як відомо, одноманітні, нудні уроки породжують у дітей втому, сприяють порушенню робочої дисципліни. Враховуючи психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, широко використовують дидактичний матеріал.

Крім наявних у школі наочних посібників, виготовляють вчителі саморобні прилади, а саме: таблички з словниками, абак пересувних складів гербарії з листя і квітів, ілюстративний альбом з кольорованими малюнками.

Користуючись таким альбомом дуже зручно, зібрати в ньому малюнки легко розшиваються, що дає без утруднень зосереджувати матеріал на певну тему в одному місці.

Ілюстративний альбом з року в рік удосконалюється доповнюється і стає значимим допоміжним матеріалом до читання.

На кожну букву подають окремий малюнок, що наклеюється на картон. Під малюнком у кишеньках, зберігаються друковані і рукописні букви і повне слово, в якому виділяють новий звук. Таблиці з наклеєними малюнками можна використовувати на уроках письма, під час аналізу окремих слів та їх складових частин. Демонструється спочатку друкована, а потім рукописна буква.

Щоб полегшити роботу з новим звуком, до букваря додано кольорові малюнки, за якими проводять бесіди. Наприклад до букви н подано кольоровий малюнок, на якому зображено шкільне подвір’я, частину будинку школи, за ним видніється садок. Після цього вчитель говорить де є буква "ка" і за вчителем повторяють учні. Добре ознайомившись з цим звуком переходять до характеристики букви к . Спочатку показують друковану велику букву К , потім кожному учневі дають цю ж букву малого розміру. Діти розглядують її і вкладають у відповідну кишеньку. Далі знаходять цю букву на сторінці букваря. Щоб краще запам’ятати цю букву пропонується дітям намалювати у повітрі пальцем, або скласти паличками. Підбирають художні тексти де є буква "к". Учні підкреслюють дану букву. Під час роботи вони змагаються хто більше підкреслить букв. Увага дітей активізується. При цьому працюють різні види пам’яті: слухова, зорова, моторна.

В роботі над складами використовують абаки рухомих складів

(малюнок №)

го	ло	во
ма	ми	на
до	ли	ки
ло	па	ра

Наприклад при вивчанні букв вчителі можуть використовувати малюнковий словник. Тобто діти мають альбом і у ньому наклеюють малюнки тварин, птахів, назви предметів, які зображають певну вивчену букву, до цієї букви складають, а потім демонструють віршики загадки. Наприклад для букви "к":

Про кота.

Коло бабусі