Курсовая работа: Споживчі властивості лікарських засобів
Лікарські засоби мінерального походження значно рідше застосовувались у народній медицині бойків, ніж рослинні чи тваринні. З лікувальною метою вживались земля, глина, пісок, вода, попіл, сажа, сіль, нафта; з металів – мідь, ртуть, залізо, золото.
Фармацевтична галузь – чи не єдина в державі, що не зазнала спаду виробництва. Навпаки – зростає i навiть справно платить податки до держбюджету. Рентабельнiсть тут сягнула 60%. І на вiдмiну вiд Росiї, де спад у галузi за останнi два роки становить близько 40%, в Українi, починаючи з 1994 року обсяги виробництва зростають на 9–10% на рік, причому частка держпідприємств нині не перевищує 11%. За даними вiдомчої статистики, асортимент лiкарських засобiв збiльшився з 800 найменувань до майже 1300, зокрема антибіотиків – утричі. У Харкові розпочато випуск протидифтерійних вакцин. За 1996 рiк вироблено медикаментiв на суму 380 млн грн (109% порівняно з 1995 роком), налагоджено випуск 107 нових лiкiв замiсть 140 найменувань нерентабельних i неконкурентоспроможних. Цьогоріч до фармакопейної родини додалося ще 55 членів: зокрема iнсулiн, протитуберкульознi засоби, тест-системи гепатитiв В i С, сифiлiсу, СНIДу[9].
Сучасні технології розробки ліків починаються із ідентифікації біологічної молекули – мішені (ДНК чи протеїну), яка відіграє провідну роль у розвитку того чи іншого захворювання. Впливаючи на її активність за допомогою органічних лігандів можна попередити чи вилікувати ряд асоційованих з «мішенню» патологічних змін. Серед білків людини, протеїнкінази мають чи не найбільше значення для медико-біологічних досліджень. Протеїнкінази складають щонайменше 2% людського геному. Порушення в активності протеїнкіназ є значним фактором, зокрема, у розвитку запальних процесів а також в утворенні та розвитку ракових пухлин. Таким чином, протеїнкінази є перспективними об'єктами – «мішенями» для розробки фармацевтичних препаратів.
Порушення в активності протеїнкіназ є значним фактором, зокрема, у розвитку запальних процесів а також в утворенні та розвитку ракових пухлин. Тому протеїнкінази є перспективними об'єктами – «мішенями» для розробки фармацевтичних препаратів. Головною метою розробка є отримання інгібіторів протеїнкіназ з використанням комбінованих підходів комп'ютерного моделювання, органічного синтезу та in vitro скринінгу. Дослідження проводиться за такою схемою[7]:
· Віртуальний скринінг комбінаторних бібліотек з використанням докінгу, молекулярної динаміки та моделювання за гомологією
· Хімічний синтез найбільш перспективних сполук
· Біологічне тестування in vitro та QSAR
· Ідентифікація пріоритетної базової структури («lead compound»)
· Оптимізація хімічних структур активних сполук
Було ідентифіковано 3 приоритетні сполуки, хімічні похідні яких є інгібіторами казеїнкінази 2 (СК2) (IC50 10–7 M). На даному етапі ми працюємо над структурною оптимізацією отриманих інгібіторів з метою підвищення їх активності.
3. Вплив стандартизації та сертифікації на якість та споживчі властивості лікарських засобів
Для проведення робіт із сертифікації виробництв лікарських засобів необхідно розробити та затвердити нормативно-правові акти, основний перелік яких наведений у додатку до Наказу Міністерства охорони здоров’я №369. Міністерство охорони здоров’я України своїм наказом зобов’язало Державний департамент розробити до 30 листопада цього року перші три нормативно-правові акти з тим, щоб вирішити з правової точки зору питання сертифікації виробництв лікарських засобів з урахуванням світового досвіду.
В основу одного з важливих документів – «Порядок надання (підтвердження) сертифікатів відповідності виробництв лікарських засобів вимогам належної виробничої практики» – мають бути покладені керівні документи системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S) та Конвенції фармацевтичних інспекцій (РІС), а саме: РН 4/93, РН 6/87, РН 6/91, РН 8/92, РН 7/94, PI 002–1 та інші. В документі повинні бути чітко і прозоро викладені процедура сертифікації, механізм взаємодії між Державним департаментом – органом сертифікації та виробником лікарських засобів, який подав заяву на проведення сертифікації. Технічним документом, відповідність якому підтверджується під час сертифікації, є Настанова 42–01–2001 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика». Проект порядку надання (підтвердження) сертифікатів відповідності виробництв лікарських засобів вимогам належної виробничої практики має містити як організаційно-правові аспекти процедури сертифікації, так і кваліфікаційні вимоги до інспекторів, гармонізовані з такими ЄС[3].
Наступний нормативно-правовий документ, який згідно з наказом МОЗ має розробити Державний департамент, – це «Порядок надання (підтвердження) сертифікатів лікарських засобів для міжнародної торгівлі». Цей документ грунтуватиметься на Настанові ВООЗ по застосуванню Системи сертифікації якості лікарських засобів для міжнародної торгівлі. Ця система, рекомендована ВООЗ, визнана в усьому світі.
Дуже важливим є також запланований до розроблення та затвердження «Порядок проведення експертизи проектів технологічних регламентів або відомостей про технологію виробництва лікарських засобів, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також матеріалів про внесення змін до реєстраційних документів». Цей документ дозволить гармонізувати вимоги до технологічної документації, яка є частиною реєстраційного досьє, із вимогами країн ЄС (відомості про технологічні процеси, рецептуру лікарського засобу тощо). Решта технологічної документації – інструкції, стандартні робочі методики, протоколи виробництва серій, досьє виробничих дільниць тощо мають бути наявні на підприємстві й пред’являтися під час інспектування. Розроблення та прийняття зазначеного документа дозволить вирішити низку питань, у тому числі щодо узгодження термінів дії технологічної документації та реєстраційних посвідчень. У проекті цього документа, який передано для погодження до Української організації роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, враховано всі надані нашими колегами пропозиції та зауваження.
Наказом МОЗ від 14.10.2002 р. №369 передбачено розроблення низки документів із стандартизації, які створюють засади національної системи та нормативно-технічного поля стандартизації лікарських засобів. Заходи щодо створення національної системи стандартизації лікарських засобів, гармонізованої з вимогами міжнародної системи стандартизації, конкретизують терміни виконання та відповідальних за реалізацію окремих запланованих пунктів.
Одна з найважливіших проблем, які стоять перед національною системою сертифікації виробництв лікарських засобів, – можливість визнання результатів інспектування та українських сертифікатів GMP в інших країнах світу. Для широкого визнання необхідним є вступ до Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (РІС/S), куди входять країни ЄС, а також Чехія, Румунія, Канада, Малайзія, Сінгапур та ін. Саме на виконання відповідного пункту постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1419 Міністерством охорони здоров’я розроблені та затверджені вищезазначеним наказом МОЗ заходи щодо вступу до Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій.
Однією з основних вимог країн ЄС щодо імпорту лікарських засобів у розвинуті країни є постійно діюча в країні-імпортері національна система державного контролю виробників у частині додержання ними умов GMP. З 2000 р. у Державному департаменті працює постійно діюча Інспекція з належної виробничої практики, до складу якої входять висококваліфіковані фахівці. Вони пройшли відповідну підготовку під керівництвом експертів «Хітсайд/Сі-Ай-Ай» (визнаних фахівців з GMP світового рівня – Кетлін МакКормік, Стівен Феарчайлд, Майкл Хау) в рамках програми TACIS «Заснування національної інспекції з GMP» і отримали відповідні сертифікати, які підтверджують компетентність вітчизняних інспекторів у питаннях, що стосуються GMP та GDP, теорії та практики інспектування підприємств на відповідність GMP та GDP, і надають право на викладання цих стандартів. Нині завершується формування штату інспекторів найвищого фахового рівня, що є необхідною умовою вступу Національної інспекції з GMP до системи співробітництва фармацевтичних інспекцій.
Державною інспекцією з належної виробничої практики Державного департаменту відповідно до керівних документів PIC/S розроблено практично всю необхідну внутрішню документацію, в тому числі Настанову з якості, де викладено внутрішньоінспекційну політику та наведено систему забезпечення якості Національної інспекції з GMP. Розроблено та затверджено стандартні операційні методики інспектування, самоінспекції, розслідування скарг, складання звітів про інспектування, навчання персоналу, що проводить інспектування, тощо[11].
Делегація експертів ВООЗ, яка перебувала в липні цього року з офіційною місією в Міністерстві охорони здоров’я, дала попередню оцінку інспекції з GMP щодо її відповідності критеріям, які висуває ВООЗ. Оцінювалися програми інспектування, протоколи, звіти, настанова з якості, процедури навчання інспекторів, стан робіт щодо самоінспекцій, документація, система забезпечення конфіденційності тощо.
Я вважаю, що сертифікація підприємств забезпечить перехід від контролю якості лікарських засобів до систем управління та забезпечення якості лікарських засобів під час їх виробництва, збільшення експортного потенціалу шляхом створення умов для експорту вітчизняних лікарських засобів, гарантуватиме споживання якісних лікарських засобів.
4. Якість лікарських засобів різних товаровиробників
4.1 Організація матеріалів та методи дослідження
Відомо, що шлях медичного препарату від виробника до споживача досить непростий. Спочатку лікарський засіб потрапляє до Фармакологічного центру, де його всебічно вивчають, проводячи дослідження, і роблять висновок щодо його подальшої реалізації чи виробництва. Саме під час реєстрації здійснюється перевірка ефективності та безпечності медикаментів, у тому числі зразків, які зберігаються у центрі. Вимоги до якості складових медпрепаратів постійно зростають. Крім того, і до, і навіть після повного схвалення ліків та видачі дозволу на їх виробництво або ввезення до країни відділ фармацевтичного нагляду проводить дослідження засобів з метою виявлення побічних ефектів. Директор центру Віктор Чумак наголосив, що компанія, продукція якої не відповідає задекларованим під час реєстрації медичного препарату нормам, ризикує втратити місце на ринку[8].
На другому етапі Державна служба лікарських засобів та виробів медичного призначення, яка контролює забезпечення належних умов їх виробництва, зберігання та розповсюдження, розглядає заявки від підприємств та торговельних організацій і приймає рішення про дозвіл чи відмову. Періодично, за результатами перевірок, ліцензії переглядаються. Порушникам, які не дотримуються встановлених стандартів, можуть заборонити працювати у галузі фармацевтики. Так, заступник голови зазначеної вище служби Тетяна Буднікова поінформувала, що з перевірених останнім часом 366 організацій у 66 дозволи анулювали, а в 179 виявили порушення. У 86 торговельних організаціях призупинили дію ліцензії у зв'язку з недотриманням температурного режиму зберігання. До речі, понад 50% аптек мають проблеми з витяжною вентиляцією, що негативно впливає на якість препаратів. Крім того, не вистачає фахівців, які знаються на умовах зберігання ліків.
На останньому етапі працівники Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів разом з місцевими органами виконавчої влади проводять регулярні перевірки аптек, лікувально-профілактичних закладів, стоматологічних кабінетів та косметичних салонів з метою виявлення та вилучення недоброякісних медичних препаратів.
З початку року триває перевірка діяльності санітарно-епідеміологічних служб, що відповідають за вакцинацію населення України, адже імунобіологічні препарати потребують чіткого дотримання умов зберігання. За словами Владислава Онищенка, якщо в ході перевірок виявляють порушення з ознаками злочину, матеріали передаються до правоохоронних органів. Скажімо, минулого року проти тих, хто не дотримується законодавства у сфері фармакології, було порушено 823 справи та направлено понад 1 000 повідомлень органам ліцензування про невідповідність спеціальним вимогам і рекомендації щодо дії ліцензій. Крім того, здійснено адміністративних стягнень на суму понад 240 тис. гривень. Зараз розробляються документи, які передбачатимуть запровадження більш жорстких фінансових санкцій, оскільки нині сума штрафу є несуттєвою.
Фармзавод Єльфа А.Т. бачить свою ціль у підвищенні якості та тривалості життя людини за допомогою препаратів, що випускаються та відповідають найвищим світовим стандартам[4].
Фармзавод Єльфа А.Т. – одне з найбільших фармацевтичних підприємств в Польщі та Європі. Основним предметом діяльності заводу є виробництво лікарських засобів, що здійснюється за міжнародними вимогами GMP. Фірма пропонує широкий асортимент якісних та ефективних лікарських засобів, що дозволило їй зайняти стійку позицію на вітчизняному та зарубіжному ринку. Більшість препаратів стабільно утримують високу позицію. Фармзавод Єльфа А.Т. – один з провідних експортерів вітчизняної фармацевтичної промисловості. Головні імпортери препаратів: Росія, Угорщина, Болгарія, Литва, Чехія, Україна, Білорусія, В’єтнам.