Курсовая работа: Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

До мінімальної зарплати не включаються доплати за роботу:

—у понаднормовий час;

—у важких, шкідливих і особливо шкідливих умовах праці;

— на роботах з особливими природними географічними й геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров'я;

—премії до ювілейних дат, за раціоналізаторські пропозиції;

—матеріальна допомога.

Джерелом засобів оплати праці є засоби підприємства, отримані від господарської діяльності.

Грошова форма оплати праці є основною на території України. Колективним договором як виняток може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою.

Підприємство самостійно (колективним договором) установлює форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови призначення й розмір надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочень. Але при цьому воно повинно враховувати норми й гарантії, передбачені чинним законодавством, генеральними й галузевими (регіональними) угодами.

Існують такі форми та системи оплати праці, які використовуються в певних видах підприємств та в певних видах робіт.

Погодинна оплата праці – передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Погодинна оплата праці відповідає інтересам певних верств населення, саме молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану та обслуговування робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-почасовикам нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Відрядна оплата праці – заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновидом відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній заробіток визначається множенням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система оплати праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці об’єм робіт, який виконаний зверх норми, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках зверх заробітку за досягнення результатів роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною).

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) – це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції чи надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). Заробіток кожного працівника такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі та, можливо іншим показником.

Акордна оплата праці – одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Зараз дуже широко розповсюджується оплата праці по контракту , яка заключається у домовленості сторін та пов’язується з виконанням умов контракту.

У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Кодексом Законів про працю України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

1) відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками – в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

3) працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день .

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.