Курсовая работа: Статистичне моделювання сітьового графіка побудови судна
Етап структурного планування починається зі складання переліку (упорядкованого) робіт, виконання яких приведе до досягнення мети проекту. Потім визначаються тривалості робіт і будується сітьовий графік, що є основою календарного планування.
1. 3 Вітчизняний і закордонний досвід використання СУПС
Як відомо, у створенні сучасного судна бере участь значна кількість різних підрозділів, що виконують свої функції у відведені тимчасові періоди, створюють матеріальний і/чи інформаційний продукт, передача якого іншим підрозділам створює умови для спільної цілеспрямованої діяльності суднобудівного підприємства (об'єднання). Очевидно, що рівень взаємодії підрозділів істотно впливає на оптимальну тривалість створення судна, а також на величину витрат виробництва.
Досягти реального скорочення термінів проектування при використанні локальних систем автоматизації неможливо. Відповідно до основної специфікації на створення інтегрованої системи коло розв'язуваних задач повинне охоплювати всі стадії проектування, починаючи від передконтрактної документації, генерації тривимірної моделі корпуса, оббудовування приміщень, мехчастини, трубопроводів і систем, электрочастини і т.і., випуску двох- і тривимірних робочих креслень, суднової звітної документації по всім спеціалізаціям, технологічну підготовку виробництва аж до видачі керуючих програм для верстатів із ЧПУ, а також вирішення задач по організації і керуванню виробництвом.
Комплексна (інтегрована) інформаційна система (КІС) — це сукупність технічних і програмних засобів підприємства, що реалізують ідеї і методи автоматизації. Комплексна автоматизація має на увазі переклад у площину комп'ютерних технологій всіх основних ділових процесів організації. Структура виробничого підприємства (об'єднання) дозволяє здійснити системний підхід у забезпеченні високого рівня взаємодії підрозділів на основі наскрізної комп'ютеризації всіх стадій створення судна шляхом розробки і впровадження інтегрованої системи автоматизованого проектування, технологічної підготовки, організації і керування суднобудівним виробництвом з використанням єдиної бази даних.
Уведення системи керування проектами (СКП) до складу КІС дозволяє здійснювати стратегічне планування і керування підприємством. Сучасні системи керування процесами дозволяють інтегрувати навколо себе різне програмне забезпечення, формуючи єдину інформаційну систему. Тим самим зважуються проблеми координації діяльності співробітників і підрозділів, забезпечення їхньою необхідною інформацією і контролю виконавської дисципліни, а керівництво одержує своєчасний доступ до достовірних даних про хід виробничого процесу і має засіб для оперативного прийняття і втілення в життя своїх рішень. І, що саме головне, отриманий автоматизований комплекс являє собою гнучку відкриту структуру, яку можна перебудовувати і доповнювати новими чи модулями зовнішнім програмним забезпеченням.
Прикладом вітчизняних розробок є складова частина інтегрованої системи – система нормування трудомісткості САНТ (розробник Г. І. Карпов).
Система автоматизованого нормування трудомісткості (САНТ) формує в єдиній базі дані нормативи трудомісткостей технологічних операцій у різних видах суднобудівного виробництва. В окремому випадку ці нормативи разом з розмірами (нормообразуючі показники) деталей корпусних конструкцій (САПР ТПП верфі) складуть основу автоматизованого розрахунку норм часу виконання технологічних операцій за допомогою гнучких виробничих модулів обробки деталей з листового і профільного прокату.
Інформаційні масиви САНТ у єдиній базі даних містять аналітичні залежності нормативів часу, упорядкованих по ключових реквізитах, а також необхідні зварювальні дані. Визначено ключові реквізити (позначення - технологічних операцій, нормативів часу, причин зміни трудомісткостей, коефіцієнтів серійності судна), що забезпечують однозначну ідентифікацію нормативів часу кожної технологічної операції, а також інформаційний взаємозв'язок із САПР ТПП верфі.
Основним вихідним масивом САНТ у єдиній базі даних є масив трудомісткостей технологічних операцій, структура якого забезпечує збереження і відновлення інформації на будь-яке серійне судно даного проекту з урахуванням усіх коректувань, починаючи з головного. Таким чином, дублювання інформації при переході з одного серійного судна на інше в масиві виключено. Структура масиву дозволяє по запиту автоматизовано проводити вибірку інформації про трудомісткості будь-яких робіт верфі, забезпечує інформаційний зв'язок з АСУ підприємств - будівельників судів.
У той же час як показав аналіз можливостей САПР реалізованих у вітчизняній суднобудівній промисловості, а також технічних можливостей апаратних засобів вітчизняного виробництва, необхідно орієнтуватися на закордонних постачальників апаратного і програмного забезпечення при розробці і впровадженні інтегрування системи на базі закуплених апаратних і програмних засобів, адаптованих до умов кожного суднобудівного підприємства (об'єднання) і використовуючих наявні власні розробки.
Досить популярною СКП є російське ПЗ SpiderProjects. Проте ця програма має досить багато недоліків, що обмежує її застосування у суднобудівництві.
З зарубіжних СУП поширені Microsoft Project, Symantec Time Line, Open Plan, Primavera. Так в українському судобудівництві досить часто використовують Microsoft Project.
На базі аналізу ринку ПЗ СКП, виконаного консалтінговою компанією Gather, була складена порівняльна таблиця (табл. 2).
Таблиця 1 – порівняння MS Project, Primavera и Spider
Критерий оценки | Microsoft Project 2002 Professional | Primavera P3e | Spider Project |
Планирование проекта | |||
Интерфейс аналогичен MS Office | Да | Нет | Нет |
Интерактивный самоучитель | Да | Нет | Нет |
Трудоемкость разработки структур работ | Низкая | Высокая | Низкая |
Более чем 1 связь между работами | Нет | Да | Нет |
Планирование от "Объема" ("реалии управления в 80-х годах прошлого века ") | Требуется знать методику использования | Нет | Да |
Структуры ресурсов | Да | Да | Да |
Мастера предоставления и оптизации ресурсов для проекта | Да | Нет | Нет |
Профили загрузки | Да | Да | Нет |
Разделяемые пулы (Управление ресурсами проектного подразделения в целом) | Да | Да | Нет |
Управление портфелями проектов | Да | Да | Нет |
Планирование затрат | Да | Да | Да |
Сверхурочные затраты | Да | Да | Нет |
Оценка влияния рисков через имитационное моделирование "а что если? " | Да | Да | Нет |
Анализ вероятности окончания проекта по условиям | Нет | Нет | Да |
Интерактивная оптимизация планов проекта | Да | Да | Нет |
Автоматическая оптимизация без интерактивности | Да | Да | Да |
Отслеживание и управление проектом | |||
План/фактный анализ | Да | Да | Да |
Профессиональная проектная статистика на базе промышленного OLAP-сервера | Да | Нет | Нет |
Автоматический запрос о статусе работе исполнителям | Да | Да | Нет |
Информирование о статусе работ топ-менджеров | Да | Да | Нет |
Отслеживание объемов | Требуется знать методику использования | Нет | Да |
Освоенный объем | Да | Да | Да |
Коллективная работа | |||
Работа на основе промышленной СУБД (SQL Server) | Да | Да | Нет |
Web-доступ к проектной информации | Да | Да | Нет |
Web-анализ состояния ресурсов | Да | Да | Нет |
Поддержка мобильных средств класса Palm | Нет | Да | Нет |
Взаимодействие с исполнителями | Да | Да | Нет |
Средства для информирования высшего управленческого звена | Да | Да | Нет |
Средства для принятия стратегических решений топ-менеджерами | Да | Да | Нет |
Отслеживание запросов по контролю качества | Да | Нет | Нет |
Интегрированная поддержка проектного документооборота | Да | Нет | Нет |
Поддержка высшего руководства | |||
Средства для информирования высшего управленческого звена | Да | Да | Нет |
Средства для принятия стратегических решений топ-менеджерами | Да | Да | Нет |
Оценки применимости | |||
Оптимальное сочетание цена/качество | Да | Нет | Нет |
Сеть внедренцев | Широкая | Узкая | Узкая |
Консалтинговая поддержка | Широкая | Узкая | Узкая |
"Сегмент успеха" | Лидерство в малых и средних компания | Ниша: решения свыше 350 раб. мест. | Компании с советскими методиками управления |
1. 4 Змістовна постановка задачі
На основі проведеного аналізу предметної області можна зрозуміти, що в ході курсової роботи для досягнення поставленої мети потрібно виконати три наступні підзадачі:
I. Розробка детермінованої моделі сітьового графіка, що дозволяє розрахувати часові параметри проекту та зобразити модель у виді діаграми Ганта, та проведення моделювання за отриманими початковими даними. Цю підзадачу можна розбити на такі кроки:
1. Розробити програмні структури для обраного представлення сітьового графа (СГ).
2. Розробити програмне забезпе?