Курсовая работа: Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області

Зміст

Огляд літератури

Вступ.

1.Аналіз посівних площ соняшника

2.Динаміка урожайності соняшника.

3.Аналіз валових зборів соняшника та факторів , що зумовлюють їх зміну.

4.Шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів соняшника.

Висновки

Список використаних джерел.

Огляд літератури

1. Соняшник – найрентабельніша стратегічна культура України. Проте виробництво соняшника для більшості господарств із високорентабельного стає збитковим. Доходи за урожайності соняшника 10 ц/га не покривають витрат на його вирощування, урожай 15 ц/га , забезпечує середній рівень рентабельності і лише за врожайності 20 ц/га і більше культура забезпечує високий рівень рентабельності[15.]

2 Соняшник – одна з прибуткових культур.За обсягом виробництва його насіння за даними FAO , Україна посідає друге місце після Росії (4.4 млн.т.), і якщо в 2001р. соняшником засівали 2.4 млн. га, то в 2005 році – 3.7 млн.га.[13.]

3.Соняшник найрентабельніша стратегічна культура України .Успіх вирощування соняшника залежить перш за все , від правильного посівного матеріалу .Але для отримання закладеного потенціалу , слід застосовувати систему захисту , яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників , захисту від бур’янів та десикації. [6.]

4. У Києві відбулася пресконференція присвячена результатам порівняльних випробувань соняшникової олії , що представлена на її ринку.За даними конференції Україна посідає третє місце ( після Аргентини і Росії) за виробництвом соняшникової олії і 2-ге місце (після Аргентини за експортом).[3]

5.Соняшникову олію широко використовують як продукт харчування в натуральному вигляді. Харчова цінність її зумовлена високим вмістом поліненасиченої жирної лінолевої кислоти (55 — 60%), яка має значну біологічну активність і прискорює метаболізування ефірів холестерину в організмі, що позитивно впливає на стан здоров'я. До складу соняшникової олії входять і такі дуже цінні для організму людини компоненти, як фосфатиди, стерини, вітаміни (А, Б, Е, К). Соняшникову олію використовують в кулінарії, хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. Вона є основним компонентом при виробництві маргарину[5.]

6.В Україні є необхідні грунтово-кліматичні умови для вирощування високопродуктивних сортів соняшнику з потенціалом урожайності щонайменше 30-35ц/га.Розрахунки і передовий досвід свідчать , що вирощувати соняшник у господарствах доцільно на площі понад 150 га.Це дає змогу впроваджувати інтенсивну технологію , ефективно застосовувати сучасні комплекси машин ( коефіцієнт використання понад 0.7). а також одержати високі врожаї.[7]

7.Площа під соняшник в Україні упродовж трьох останніх років не була меншою ніж 3.5 млн. га і стабільно займала 2-ге місце в світі після Росії.Проте за врожайністю ми перебуваємо на останньому місці серед країн виробників цієї культури. Це пояснюється комплексом причин : низькою культурою землеробства, високим інфекційним фондом, проте перш за все низьким рівнем механізації виробництва соняшника.[12]

8.Посіви соняшнику в Україні займають понад 2 млн га, що становить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі соняшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтавській областях.

Середня врожайність соняшнику в Україні в останні роки становила 16- 18 ц/га. Найвища вона в господарствах, де соняшник вирощують за прогресивною технологією, — по ЗО ц/га і більше, а в умовах зрошення — 38,7 - 40 ц/га. [8.]

9.Зниження врожайності соняшника за останні роки стало наслідком падіння загальної культури землеробства , недостатнього внесення мінеральних добрив , гербіцидів , десикантів , пестицидів , несвоєчасного проведення технологічних операцій при використанні недосконалої техніки , необґрунтованого зростання посівних площ соняшника та перенасичення сівозмін цією культурою.[2]

10.Відносно невисокий урожай соняшника в 2003 році порівняно з 2002 роком зумовлено несприятливими погодніми умовами , що склалися в зоні північного та східного Степу цього року.[4.]

11. Основні причини низької врожайності соняшника:

- Неналежне ставлення до агротехніки вирощування соняшника та використання високопродуктивного насіннєвого матеріалу , переважно гібридів.

- Відсутні заходи економічної стимуляції за одержання високих врожайності олійності.

- Відсутність відповідної стратегії розвитку виробництва олійних культур в Україні .Мається на увазі різке збільшення посівних площ соняшника , що не відповідає правилам раціональної сівозміни і негативно позначається на природній родючості грунтів.[10]

12.Ефективними заходами підвищення урожайності соняшника є застосування індустріальної технології, впровадження високоврожайних сортів і гібридів, вирощування культури в післяжнивних посівах в умовах зрошення і ін..За даними наукових установ і передового досвіду с/г підприємств застосування індустріальної технології вирощування соняшнику забезпечує одержання врожайності насіння 30ц/га .[14]

13 Індустріальна технологія виробництва соняшників нерозривно пов’язана з розвитком селекції і поліпшенням організації насінництва. Господарства необхідно забезпечити насінням високопродуктивних однонасінних сортів з високою схожістю, що забезпечують сталі і високі врожаї соняшника та збільшення виходу олії. [9.]

14.Завдяки впровадженню нових конкурентно спроможних гібридів соняшнику , товаровиробники України практично відмовилися від вирощування сортів популяції. Використання нових сортів соняшника забезпечує високу економічну ефективність.[11.]

15.. Сортооновлення соняшника є одним із шляхів втілення в практику його виробництва новітніх досягнень у галузі наукових досліджень .Як свідчить світовий досвід, строк використання у виробництві більшості сортів і гібридів не перевищує 8-10 років , після чого вони витісняються новими – продуктивнішими , більш стійкими до хвороб і стресів.[1]

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--

К-во Просмотров: 305
Бесплатно скачать Курсовая работа: Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області