Предмет дослідження даної курсової роботи – порівняння міжнародних макроекономічних показників країн світу та України.

Теоретичною та джерельною базою нашого дослідження виступають праці та статті українських та зарубіжних провідних вчених в галузі макроекономічної науки, міжнародної економіки, чинне законодавство України.

Теоретично-методологічним питання щодо вдосконалення розрахунків макроекономічних показників країн присвячені наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених у сфері макроекономічної науки, таких як Л. Клейн, В. Хьюет, І. Бураковський, М. І. Скрипниченко, С. С. Шумська, К. А. Бобер, Р. М. Моторин, Т. М. Моторина, аналітичні дослідження ОЕСР (Організації економічної співпраці та розвитку та інших.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі «Теоретично-методологічні підходи до визначення макроекономічних показників країн світу» розглянуто теоретичні підходи та методи до системи визначення макроекономічних показників країн світу для визначення їх місця у світовій економіки. У другому розділі «Міжнародні порівняння показників системи національних рахунків країн світу» нами розглянуто основні засади порівняння макроекономічних показників країн світу у системі національних рахунків. У третьому розділі «Міжнародні зіставлення макроекономічних показників за участю України» проаналізовано позицію нашої держави у світових макроекономічних порівняннях та шляхи підвищення конкурентноздатності національної економіки в контексті її інтеграції у світове господарство.

Розділ 1. Теоретично-методологічні підходи до визначення макроекономічних показників країн світу

1.1. Система макроекономічних показників розвитку світової економіки

Для аналізу економічного становища світу використовується цілий ряд показників, що характеризують динаміку і стан світової економіки. Основний з них – валовий світовий продукт (ВСП) – виражає загальний обсяг кінцевих товарів і послуг, зроблених на території всіх країн світу незалежно від національної приналежності діючих там підприємств у визначений період часу. Облік кінцевої продукції передбачає виключення повторного рахунку сировини, напівфабрикатів, інших матеріалів, палива, електроенергії і послуг, використаних у процесі її виробництва. Показник ВСП виражає загальну активність у світі й окремих країнах. З іншого боку, його складові частини охоплюють основні сфери, галузі і фактори економічного розвитку.

У кожній окремо узятій країні розраховується валовий внутрішній продукт (ВВП). Він підраховується на основі системи національних рахунків (СНР), що побудована на концепції продуктивного характеру усіх видів діяльності. Вона являє собою сукупність міжнародновизнаних правил обліку економічної діяльності і відображає основні макроекономічні зв'язки внутрішнього і зовнішнього секторів національних господарств [25, с. 387].

Центральним показником СНР є ВВП, другий за значущістю показник – валовий національний продукт (ВНП). Вони відображують результати діяльності в двох сферах народного господарства – матеріального виробництва і послуг, – і визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць). Підраховуються в поточних або постійних цінах.

Основна відмінність полягає в тому, що ВВП підраховується за так званою територіальною ознакою, ВНП – за національною.

ВВП – це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни.

ВНП – це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг у національній економіці незалежно від місцезнаходження національних підприємств даної країни.

ВНП = ВВП + чистий факторний дохід [25, с. 390].

Чистий факторний дохід – це різниця доходів від використання факторів виробництва, що знаходяться за рубежем у власності резидентів, і виплат нерезидентам за використання належних їм факторів виробництва в даній країні, тобто різниця між прибутком і доходами резидентів за рубежем і нерезидентами в даній країні. Звичайно для розвинутих країн ця різниця невелика і складає близько 1% від ВВП.

Підрахунок ВВП/ВНП проводиться за трьома принципами: за виробництвом, використанням і доходами.

ВВП за виробництвом (за галузями) – це сума доданої вартості за всіма галузями національної економіки. Дозволяє виявити співвідношення і роль окремих галузей у створенні ВВП. Динаміка за ряд років дозволяє виявити зміни структури ВВП, динаміку розвитку окремих галузей національної економіки і характер економічної політики в країні.

ВВП за використанням (за витратами) – це сума усіх витрат на купівлю загального обсягу зробленої в даному році продукції. Включає наступні статті:

· кінцеві споживчі витрати (товари першої необхідності, предмети споживання тривалого користування та ін.);

· кінцеві витрати органів державного керування (державні витрати на купівлю продукції підприємств і купівлю ресурсів для потреб держави, тобто сума витрат держави на виплату заробітної плати держслужбовцям і на закупівлю товарів і послуг);

· валові капіталовкладення, валові накопичення і зміна запасів матеріальних оборотних коштів;

· сальдо експорту та імпорту (різниця), тобто частина ВВП направляється на експорт і частина витрачається на імпорт товарів і послуг [9, с. 241].

ВВП за доходами – це сума доходів, отриманих у країні від виробництва продукції даного року (сума доходів від економічних ресурсів, використаних у процесі виробництва суспільного продукту за певний час). Включає наступні статті:

· заробітну плату найманих робітників;

· прибуток фірм і корпорацій;

· доходи некорпоративних підприємств, що знаходяться в індивідуальній власності, і доходи працівників вільних професій;

· рентні платежі (доходи від власності – землі, нерухомості та ін.);

· відсоток на позичковий капітал (виплати за капітал, використаний при виробництві ВВП);

· амортизаційні відрахування – відрахування на створення грошового фонду, що відшкодовує знос основних фондів, які беруть участь у створенні ВВП;

· непрямі податки – ПДВ, акцизи, мита та ін., – тобто незароблений дохід, що одержує держава шляхом збільшення цін для свого утримання [9, с. 248].

З ВВП, підрахованого за доходами, віднімаються державні субсидії. ВВП/ВНП, підраховані за доходами і за витратами повинні бути рівні.

Головна вимога при підрахунку ВВП/ВНП полягає в запобіганні повторного рахунку, тобто щоб враховувалася тільки кінцева продукція.