Курсовая работа: Теорія неореалізму у міжнародних відносинах

Вступ

Розділ 1. Сутність міжнародних відносин та місце школи неореалізму у них

1.1 Поняття міжнародних відносин

1.2 Школа неореалізму в теорії міжнародних відносин

Розділ 2. Концепція неореалізму у структурі міжнародних відносин

2.1 Класифікація неореалістичних концепцій

2.2 Структурний реалізм Кеннета Уолца

2.3 Теорія довгих циклів

2.4 Теорія гегемоністської стабільності Р. Гілпина

2.5 Історико-системний напрямок та інші концепції неореалізму

2.6 Міжнародний конфлікт у теорії неореалізму

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що сучасні міжнародні відносини трансформуються й ці перетворення безпосередньо впливають не тільки на внутрішню й зовнішню політику різних держав, але й на конкретну людину, її світогляд, принципи взаємодії з іншими людьми й у цілому на всю структуру її життєдіяльності. У наші дні навряд чи можна вважати гарним професіоналом людину, яка отримала вищу освіту в будь-якій області, але не має уявлення про сучасні міжнародно-політичні процеси. Природа міжнародних відносин не є незмінною й не зводиться до «природного стану». Навпроти, вони розвиваються - хоча дуже повільно й непослідовно.

Складність і суперечливість такого розвитку, його далеко не явний характер породжують безліч дискусій, які становлять важливу частину змісту теорії міжнародних відносин. Без знання основних аргументів цих дискусій важко зрозуміти еволюцію теорії міжнародних відносин і відповідно - скласти загальне уявлення про її об'єкт і ті зміни, які вона зазнає в ході історичного розвитку людства.

Протиборство традицій і новизни реалізму й ідеалізму в сполученні з новітніми науковими відкриттями й осмисленими помилками політичної практики близької й давньої давнини в будь-яких історичних умовах визначали й визначають характер прогнозів на майбутнє й зміст створюваних на їхній основі стратегій на майбутнє.

На сучасному етапі людям, незалежно від того, мають вони доступ до процесів розробки національної й глобальної політики або є лише звичайними громадянами, стурбованими долями своїх дітей і своєї життєдіяльності, доводиться осмислювати цілий комплекс якісно нових наукових концепцій, політичних доктрин і філософських категорій, які вже роблять усе більш відчутний вплив на міжнародні відносини.

Виникнення школи неореалізму в міжнародних відносинах пов'язують із публікацією книжки К. Уолца «Теорія міжнародної політики», перше видання якої побачив світ у 1979 року. Обстоюючи основні тези політичного реалізму («природний стан» міжнародних відносин , раціональність у діях основних акторів, національний інтерес як її основного мотиву, прагнення володіння силою), її автор у той час піддає своїх попередників критиці за провал спроб створенні теорії міжнародної політики, як автономної дисципліни.

Відповідно до ідей неореалізму, структурні властивості міжнародної системи фактично не залежать від якихось зусиль малих та середніх держав, будучи результатом взаємодій між великими державами. Це означає, що саме їм і властивий «природний стан» міжнародних відносин .

Без ґрунтовного вивчення принципів та особливостей школи неореалізму картина історії та теорії міжнародних відносин буде неповною. Саме цим і обумовлений вибір теми курсового дослідження «Школа неореалізму у міжнародних відносинах».

Об'єктом дослідження є міжнародні відносини.

Предметом дослідження є концепція, та основні ідеї школи неореалізму у міжнародних відносинах.

Мета курсової роботи – дослідити етапи становлення, розвитку школи неореалізму, принципові позиції та ідеї представників неореалізму у міжнародних відносинах.

Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання :

1. Розкрити поняття міжнародних відносин.

2. Окреслити існування різних течій, напрямків та шкіл у теорії міжнародних відносин.

3. Проаналізувати основні ідеї, принципи школи неореалізму у міжнародних відносинах.

4. Розглянути погляди та наукові доробки відомих представників школи неореалізму.

Практичне значення . Результати курсового дослідження можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі, при написанні наукових, курсових та дипломних робіт з даної проблематики, оскільки вони розширюють знання про напрямки у історії та теорії міжнародних відносин.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--