Курсовая работа: Товарна стратегія маркетингу на підприємстві
– напівфабрикати та деталі — товари, які стають частиною готової продукції;
– матеріали — товари, які є результатом переробки сировини.
3) Послуги виробничого призначення включають:
– виробничі послуги (послуги з технічного обслуговування та ремонту обладнання, інжиніринг, лізинг);
– розподільчі послуги (комерційні, транспортні);
– професійні послуги (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, рекламні, страхування);
– громадські послуги (освітні послуги).[4]
Послуги, як споживчі, так і виробничого призначення, враховуючи їх нематеріальний характер, вимагають постійного контролю якості, більшість складових якої стосується саме роботи персоналу (компетентність, ввічливість тощо).
Усі послуги можна поділити на три класи залежно від того, хто (люди) або що (обладнання, устаткування) використовується для надання певної послуги. Перший клас представляють послуги, пов’язані з товарами (гарантійний ремонт, профілактика обладнання). До другого класу відносять послуги, основані на використанні обладнання: автоматизовані (торгові автомати, автоматизовані мийки), основані на використанні порівняно кваліфікованого персоналу (хімчистка), основані на використанні кваліфікованого персоналу (послуги авіакомпанії). Третій клас представляють послуги, основані на праці людей. Їх також можна поділити на три групи: некваліфікована праця (прибирання приміщень), кваліфікована праця (малярні роботи), фахівці (лікарі, адвокати, економісти).[4]
Кожний товар має певну споживчу цінність для покупця, адже саме для задоволення певних потреб він і створюється. Основна вигода чи послуга—це серцевина товару, навколо якої виробники мають створити дві системи захисту.
Будь-який товар рано чи пізно вибуває з ринку по різним причинам, але головним чином внаслідок зниження інтересу до нього зі сторони споживачів. На протязі свого існування товар проходить декілька фаз розвитку, що відображається в динаміці початкового зростання і подальшого зниження його збуту. Період існування товару (від його ідеї і до припинення виробництва і збуту) називають економічним циклим життя товару.
З точки зору маркетингу нас цікавить цикл життя товару на ринку, який по тривалості коротший за економічний цикл.
Життєвий цикл—тривалість знаходження товару на ринку та у споживача і додатково включає час середнього обслуговування, поставки запчастин тощо. Він залежить від ціни, попиту, витрат на збут, розподілу і т.д.
Зазвичай кожен товар проходить чотири фази: впровадження, рост, зрілість, спад. Таблично зобразимо маркетингову тактику на різних фазах життєвого циклу товару.
Маркетингова тактика на різних фазах життєвого циклу товару.
Впровадження | Ріст | Зрілість | Спад | |
Товар | Основний | Розширення номенклатури | Створення нових товарів | Вихід з ринку |
Ціна | Низька або висока | Ціна вища, ніж на попередній фазі або висока | Знижки та технічні дії по відношенню до ціни | Відповідна поведінка попиту |
Збут | Розподіл товару обмежений, концентрація на одному сегменті | Швидке зростання збуту. Вихід на нові сегменти | Інтенсивний збут | Вибірковий розподіл товару |
Просування товару на ринку | Значні зусилля | Максимально можливі зусилля | Послаблення зусиль до рівня, що відповідає прибутку | Зняття товару з ринку |
Сервіс | Контроль, по можливості, централізований | Контроль, по можливості, децентралізований | Контроль, який здійснюється сервісним центром | Використання сервісу з метою створення нових можливостей для продажу |
Так, як перехід від стадії до стадії проходить без різких стрибків, то служба маркетингу підприємства повинна постійно слідкувати за змінами на ринку і своєчасно вносити зміни в програму маркетингу. Важливо забезпечити відповідність плану виробництва продукції і об’єму її продаж на ринку. Наявність непроданої продукції призведе до прямих втрат (затрати на матеріали, трудові та фінансові ресурси) і появі втраченої вигоди, коли дані ресурси можна було направити на виробництво та збут іншої рентабельної продукції.
Товар являє собою об'єкт програми маркетингу. Звідси стає зрозумілим, що ефективному формуванню товарного асортименту сприяє саме маркетинг, а точніше прерогатива цієї області знань, яка називається маркетингові дослідження.
1.2 Асортиментна політика і розробка упаковки
Кожне підприємство прагне поліпшити своє становище на ринку, досягти бажаних господарських результатів. Проте успішне господарювання вимагає прийняття ряду оптимальних рішень, особливо щодо формування товарного асортименту. Це випливає з того, що за умов товарного виробництва і ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром або всім тим, що може задовольнити потребу і пропонується з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання. Тобто, товар—це все те, що пов’язує виробника і споживача, що має принести прибуток виробнику і задоволення споживачу.
Товарний асортимент—це вся сукупність виробів, які виготовляються підприємством і пропонуються ринку. Вона включає вид товару (автомобіль, трактор, телевізор) і поділяється на асортиментні групи у відповідності з функціональними особливостями, якістю та ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів чи марок), які створюють нижчий ступінь класифікації.
Формуванню асортимента пердуює розробка підприємством асортиментної концепції — побудова оптимальної асортиментної структури, товарної переваги, що з одного боку враховує споживацькі вимоги певних сегментів, а з другого боку необхідність раціонального використання підприємством ресурсів з метою зниження витрат.
В сучасних умовах до товарного асортименту висуваються три основні вимоги:
1. економічність, тобто визначення того, на яких товарах необхідно зосередити фінансові та маркетингові зусилля;
2. еластичність, тобто здатність асортименту своєчасно і раціонально оновлюватися;
3. оптимальність, яка виражається тоді, коли асортимент найкращим чином відповідає особливостям ринкового попиту і виробництва.
Безпосередньо в асортиментній політиці лежить три теорії маркетингу:
1) Теорія життєвого циклу товару, прикладне значення якої заключається у розгляді стану виробництва і ринку в динаміці. Це означає, що товар, який сьогодні приносить значний прибуток, в майбутньому може стати причиною значних фінансових проблем.
2) Теорія сегментації ринку, яка виходить з того, що спроба підприємства задовольнити все різноманіття споживчих потреб навряд чи реальна. Тому необхідно сегментувати ринок із подальшим проникненням на ті сегменти, де можливо проявити свої найсильніші сторони або ж, співставивши результати сегментації з оцінкою власних можливостей, обрати стратегію по відношенню до ринку.
3) Теорія кристалізації ринку, яка передбачає впровадження в масовій кількості нововведення, в якому споживач відчував потребу або ж модифікацію базової моделі.