Курсовая работа: Туристичні ресурси Київської області
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2. ПРИРОДНО РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ КИЇВЩИНИ
3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛКРАЮ
4. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖУВАНОЇОБЛАСТІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Нині туризм визнано одним з найприбутковіших видів бізнесу. Сюди вкладають понад 10% інвестицій.Щоденні туристичні витрати складали в 2007 р. понад 2,5 млрд. дол. США.
Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. В умовах розбудови української держави туризм може і повинен стати дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання тієї історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні покоління.1
Невипадково вперше в історії України Верховною Радою проголошено туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та культури. Визнанням ролі та місця України у світовому туристичному співтоваристві стало її обрання до складу Виконавчої ради Всесвітньої туристичної організації – керівного органу цієї міжнародної установи, структурного підрозділу ООН. Це дозволить нашій країні активніше інтегруватися в міжнародний туристичний простір і сприятиме розвитку в Україні різноманітних видів туризму, підвищенню економічної ефективності та посилання соціального спрямування в галузі.
Одним з перспективних регіонів для розвитку туризму є Київська область. Проте, туристичні можливості Київщини ще не достатньо вивчені у вітчизняній науковій літературі.
Саме це і спонукало автора обрати темою курсової роботи «Туристичні ресурси Київської області».
Об’єктом дослідження курсової роботи є туристично-екскурсійний потенціал Київської області.
Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією Київської області за сучасним адміністративно-територіальним поділом України.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з кам’яного віку (палеоліту) до сьогодення.
Джерельна база. У процесі підготовки курсової роботи автором було опрацьовано понад 40 джерел. Насамперед, варто відзначити такі фундаментальні академічні праці, що всебічно та найповніше висвітлюють тему, і складають методологічну базу курсової роботи: « Історія міст і сіл Української РСР»1 та ін. Для написання першого розділу автором було використано праця таких вчених: Панкова Є. В2 ., Масляк П. О. та Шищенко П. Г3 ., Івченко А. С4 .
Найповнішу інформацію про природні туристичні ресурси досліджуваної області автор знайшла у виданні «Київська область. Енциклопедичний довідник»
Історико-культурний потенціал Київської області найзмістовніше описано у праці Сементовського Н.Г.
Найскладніше було написання четвертого розділу, оскільки у вітчизняній науковій літературі немає спеціальних видань присвячених досліджуваній тематиці. У цьому контексті варто згадати наукові видання Інституту туризму ФПУ2
Крім того значний масив інформації з досліджуваної проблеми автор зібрала на сайтах мережі інтернет.3
Всі вище зазначені джерела і стали методологічною основою для написання курсової роботи.
Метою курсової роботи є всебічне дослідження туристичних ресурсів Київщини. До кола наукових інтересів авторки увійшли також питання сучасного стану та перспектив розвитку туризму у зазначеному регіоні.
Для реалізації зазначеної мети автор ставить перед собою наступні завдання:
- дати загальну характеристику Київської області;
- описати природні ресурси та кліматичні умови Київської області;
- дослідити історико-культурну спадщину краю;
- проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку туризму к Київській області.
Структурно курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків.
І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Київська область розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, та його приток - Росі, Десни,Ірпеня, Трубіж, Прип’яті. До складу Київщини входять двадцять п’ять районів, двадцять п’ять міст, у тому числі обласного підпорядкування, двадцять дев’ять селищ міського типу. Територія області – 28,4 тис кв. км (4,7 площі України). На сході межує з Чернігівською, Полтавською, на заході з Житомирською областями, на півночі з Гомельською областю Білорусії. Міське населення становить 58,1% сільське – 41,9%загальної чисельності. Густотою населення – 65 осіб на 1 кв. км.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--