Курсовая работа: Туристичні ресурси Київської області
Яскравою сторінкою боротьби українського та білоруського народів проти посилання експлуатації та покріпачення селян, проти експансії польських феодалів і католицької церкви було антифеодальне селянсько-козацьке повстання 1594 – 1596 рр. під проводом відважного ватажка Северина Наливайко. Київщини належить провідне місце у визвольній війні українського народу 1548 – 1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького.У 80- 90 – х р. ХVII- початку XVIII ст.. Київщина стає центром нового визвольного руху проти панування шляхетської Польщі, яку очолив С. Палій,З. Іскра, С. Самусь.
В історії України назавжди залишаться імена керівників гайдамацького руху 1768 року м. Швачки, А. Журби, І. Бондаренка.
На території області здавна живе працьовитий, сердечний, поетичний і співучий люд. Чарівна душа нашого народу, його думи і пісні надихали на творчість видатних митців: Г. Сковороду, Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Гоголя, І. Нечуя-Левицького, Шолом-Алейхема, Дніпрову Чайку, М. Лисенка, К. Стеценка, О. Довженка.1
Таким чином, у результаті проведення дослідження автор дійшла висновку, що Київська область має вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, достатньо розвинуту економіку та розгалужену систему транспортних комунікацій. Все це сприяє розвитку туристично-екскурсійної діяльності в Київській області.
ІІ. ПРИРОДНО- РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ КИЇВЩИНИ
київський рекреаційний туристичний екскурсійний
Україна має значні туристичні ресурси задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнаванні, історії та культури краю.
Під туристичними ресурсами спеціалісти розуміють закономірні поєднання компонентів природи та історико-культурних цінностей, які виступають як умова задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людини. Специфічними характерними властивостями туристичних ресурсів є такі категорії, як усталеність, цілісність, місткість,привабливість.
Виділяють три типи туристичних ресурсів:
- природні;
- Історико-культурні;
- соціально-економічні.
До природних ресурсів належать клімат, водні ресурси, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти тощо.
Кожний з них відіграє певну роль у формуванні галузевої і територіальної організації рекреаційних комплексів. Під природними туристичними ресурсами розуміють, речовину і властивості компонентів природного середовища, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності якісними та кількісними параметрами і служать або можуть служити для організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей. До них належать лікувальні та оздоровчі фактори багатоцільового призначення (ліси, лікувальні кліматичні місцевості, поверхневі води), лікувальні речовини (мінеральні води, грязі, озокерит), а також рекреаційні властивості гірських і передгірських ландшафтів, заповідних територій.
Серед природи України особливе місце посідають природні багатства Київщини. Прозорі води озер, верби під ставками (в області понад 1500 ставків),стрункі явори обабіч шляхів. Левади і Зелені долини, високі мальви степу,голубе сяйво рік, такими барвами і чарами наділила цей край природа. Перлиною Київщини по праву вважається знаменитий дендропарк «Олександрія» (м. Біла Церква), якому виповнилось 200 р. Саме такий природний потенціал Київщини надихав на творчість видатних митців: Сковороди, М. Гоголя, І. Нечуй – Левицький, О Довженка.
Природа цього краю є надбанням прадавньої культури, приклад незабутніх талановитих попередників, безумовно, позначились на формуванні світогляду нашого сучасного та його духовного світу, який відбито в багатій та різноманітній творчості. За площею зелених насаджень Київ та його околиці входить до трійки «найзеленіших» столиць Європи. Місто виростало серед лісів і, розростаючись, відвойовувало у них усе нові території.
Річки Київщини належать переважно до басейну Дніпра. По її території протікає 177 річок (довжиною більше 10 км). Дніпро тече територією області в межах 246 км. Основні притоки Дніпра: Прип’ять з Ужем, Тетерів із Здвижем, Ірпінь, Стугна, Красна, Рось з Роставицею, Горохуваткою, Протокою і Кам’янкою (праві), Десна, Трубіж, Сулій, Перевіз (ліві). На території області розташовано 55водосховищ, у тому числі й більша частина Київського та Канівського. У Київській області налічується багато рукотворних об’єктів, а саме: 2383 ставки та 55 водосховищ, серед останніх найбільшими є Київське та Канівське, більша частина площі яких розташована в межах території Київщини.
Київщина має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця ( 13,3 тис. місць) та Конча-Заспа ( 14,7 тис. місць). Мережа санаторних закладів області представлена 46 об’єктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько10.2 тис. місць , площа – 382,8 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у місті, становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис. дітей. Мережа закладів відпочинку ( з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, водноспортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовецьких баз. Загальна місткість закладів відпочинку ( без спортивних баз) становить 16,0 тис. місць.
Згідно з оцінкою ландшафтних ресурсів (НДШ містобудування), потенційний фонд природоохоронних, оздоровчих та рекреаційних територій становить 12,1 млн. га, тобто 20 % площі території України, що відповідає міжнародним показникам раціонального збереження природно-рекреаційних ресурсів. Одноразова місткість ландшафтів України, враховуючи допустимі природоохоронні норми, становить понад 40 млн. чоловік.
Найбільшу питому вагу територій і об'єктів природно-заповідного фонду мають:
від 8 до 13 % - Тернопільська, Херсонська, Закарпатська, Івано-Франківська, Хмельницька області;
3-5 % - Чернігівська, Львівська області, Республіка Крим;
до 1 % - Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Харківська області.1
Сучасний природно-заповідний фонд Київської області (разом зі столицею) складається із 86 територій та об’єктів, із яких 16 мають загальнодержавне, а решта – місцеве значення. Серед них слід відзначити курорт Ворзель. За своїми природними даними Ворзель – це красива місцевість з упорядкованим парком, ставами, пляжем і човновою станцією. Курорт міститься на одній із мальовничих північно-західних околиць Києва і входить до зони Полісся.
Одним з головних курортів в Київській області знаходиться в м. Біла Церква санаторій-профілакторій ”Діброва”. На думку автора курорт має вигідне розташування, по-перше тому що він знаходиться в 78 км від столиці, по-друге він багатопрофільний.
Також, на території Київщини знаходиться велика кількість санаторіїв, курортів та ін. Які є різними за своїм призначенням і тому для відпочиваючих завжди буде представлений великий вибір. Ось головні з них: м. Ірпінь (Ірпінський регіон) спортивно-оздоровчий комплекс «SPA», м. Переяслав-Хмельницький ДОЗ «Переяславський»: загальнооздоровчий, Баришівський район обласний дитячий санаторій “Поляна” та багато інших.
Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять: Дніпровсько-Тетерівське заповідно-мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків хутір – лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський – ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники. Крім цього, об’єктами природно-заповідного фонду є урочище Бабка, дендрологічний парк “Олександрія“, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – Згурівський та Кагарлицький і багато інших об’єктів.
Отже, маючи такий ресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства.
ІІІ. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КРАЮ
Важливу роль для задоволення пізнавальних потреб туристів відіграють історико-культурні ресурси. Це, насамперед, пам’ятки історії та культури,музеї, промислові та сільськогосподарські підприємства та ін., які використовуються для пізнавання краю, його історії, обрядів, звичаїв населення та інших культурних цінностей.
Усі історико-культурні об’єкти, які зацікавлюють туристів і екскурсантів оцінюються в залежності від ступеня їх пізнавального та виховного значення, природного оточення, сучасного використання. Як свідчить аналіз, роль пам’яток історії та культури в туризмі зводиться до виконання таких основних функцій:
1. Виховної – виховання патріотичних почуттів, любові до рідного краю;