Курсовая работа: Учені-біологи України
Гаркавий Прокіп Хомич (1908— 1984) Народився в с Пиляве (тепер — Черкаська обл ). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва. Працював на Київській контрольно насіннєвій станції, у Селекційно генетичному інституті координував наукові дослідження з селекції ячменю. Заимався селекцією зернових культур. Теоретично обгрунтував підбір пар для схрещування, методи оцінки фітозахворювань та зимостійкості Автор 18 сортів ячменю.
Гершензон Серпи Михайлович (нар 1906 р ) Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Працював в Інституті зоології, Інституті мікробіології та вірусології, Інституті молекулярної біології та генетики АН України та Київському університеті Основні наукові праці присвячено генетиці та молекулярній біології. Довів значення ДНК для генетичних процесів. Автор праць з генетики ентомопатогенних вірусів. Розробляв питання розвитку еволюційних ідей в біології.
Гришко Микола Миколайович (1901—1964). Народився в Полтаві. Закінчив Полтавський та Київський сільськогосподарські інститути. Був директором Інституту ботаніки АН України. Засновник і перший директор Центрального республіканського ботанічного саду АН України. Працював у Глухівському та Київському сільсько господарських інститутах, Київському університеті. Основні праці — в галузі генетики селекції акліматизації рослин. Автор першого підручника "Курс загальної генетики" українською мовою. Академік АН України.
Маркелов Григорій Іванович (1880-1952). Народився в Пермі (РФ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у Одеському медичному інституті, був директором заснованого ним Одеського психоневрологічного інституту Академік АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології та патології вегетативної нервової системи. Вивчав вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічні процеси. Автор концепції, за якою світлові подразники впливають на діяльність різних органів людини через гіпоталамус та вегетативну нервову систему
Мечннков Ілля Ілліч (1845— 1916). Народився в с Іванівка (тепер — Харківська обл ). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станин (тепер — Одеський науково-дослідний інститутепідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.
Мовчан Василь Архипович (1903-1964) Народився в с Неморож (тепер — Черкаська обл ). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічнии інститут. Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства, Інституті гідробіологи АН України, Киівському університеті. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод інтенсифікації ставкового рибного господарства. 3 його ініціативи в Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.
Мусійко Олександр Самсонович (1903—1980). Народився в с Мусіївка (тепер — Полтавська обл ) Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько 15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сільськогосподарських рослин, що підвищувало їх врожайність.
Навашин Сергій Гаврилович (1857-1930). Народився в с. Царевщина (тепер — Саратовська обл. , РФ). Академік АН України. Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.
Оканенко Аркадій Семенович (1894—1982). Народився у Смілі Черкаської обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті, Інституті фізіологи рослин АН України. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено фізіологи рослин, пошукам шляхів підвищення цукровості буряку
Омельченко Федір Захарович (1865—1924) Народився в Кролівцях (тепер — Сумська обл ). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробюлогічного інституту АН України, ректором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.
Омеляиський Василь Леонідович (1867—1928). Народився у Полтаві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії
Павлова Марія Василівна (1854-1938). Народилася в Козельцях (тепер — Чернігівська обл. ). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини вимирання тварин уминулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів, копитних тварин, амонітів.
Перемежко Петро Іванович (1833-1894) Народився в с Риботіне (тепер — Чернігівська обл.) Закінчив Київський університет. Був викладачем на заснованій ним кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Основні наукові праці присвячено вивченню клітини. Відкрив і описав непрямий поділ клітин — каріокінез. Голова Товариства київських лікарів.
Підоплічко Іван Григорович (1905—1975) Народився в с Козацьке (тепер — Черкаська обл ) Закінчив Інститут прикладної зоологи та фітопатологи Працював у Інституті археології, Інституті зоології АН України, Київському університеті, був директором Центрального науково-природничого музею АН України. Основні дослідження присвячено палеозоології, палеогеографії, фауні та охороні природи. Здійснив понад 40 зоологічних та палеонтологічних експедицій та археологічних досліджень. Академік АН України.
Пирогов Микола Іванович (1810—1881) Народився у Москві Закінчив Московський університет. Професор кількох університетів, піклувальник Одеського та Київського навчальних округів. З 1866 р жив у с Вишня (поблизу Вінниці), організував там лікарню. Один із засновників хірургії як наукової дисципліни, основоположник військово-польової хірургії. Його ім'я носить Одеський медичний інститут.
Погребняк Петро Степанович (1900—1976) Народився в с Волохів Яр (тепер — Харківська обл ). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті лісового господарства, Київському лісотехнічному інституті, Інституті ботаніки АН України, був директором створеного ним Інституту лісу. Основні праці присвячено екології рослин, лісовій типології, фізіологи живлення деревних та чагарникових порід. Один із засновників порівняльної фітоеко-логії. Академік АН України.
Поляков Ілля Михайлович (1905—1976). Народився в Харкові. Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах, Інституті генетики та селекції АН України, очолював його. Основні дослідження — з теоретичних проблем біології, дарвінізму, історії біологи. Член-кореспондент АН України.
Поспєлов Володимир Петрович (1872—1949). Народився у Тульській обл. (РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському, Саратовському університетах, очолював Інститут ентомологи та фітопатологи АН України. Основні праці присвячено загальній та експериментальній ентомології. Розробляв біологічний метод захисту рослин від комах-шкідників з урахуванням екологічних умов. Один з ініціаторів створення служби карантину рослин. Академік АН України.
Протопопов Віктор Павлович (1880—1957). Народився в с Юрки (тепер — Полтавська обл ). Закінчив Військово-медичну академію, працював там. Професор Харківського медичного інституту, Київського інституту вдосконалення лікарів, Інституту фізіології АН України. Основні праці присвячено фізіології та патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Ремесло Василь Миколайович (1907—1983). Народився в с Теплове (тепер — Полтавська обл ). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва, працював директором Миронівської селекційно-дослідної станції, яку перетворено на Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці. Основні напрями наукової діяльності — генетика, селекція та насінництво сільськогосподарських рослин. Брав безпосередню участь у виведенні багатьох сортів пшениці. Академік АН України.
Сапєгін Андрій Опанасович (1883—1946). Народився у Воскресенську (тепер — Миколаївська обл ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Був одним із засновників Одеської селекційної станції, працював в Одеському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут ботаніки АН України Академік АН України, її віце-президент. Основні праці присвячено біології, цитології, генетиці, селекції сільськогосподарських культур. Вивчав індивідуальний розвиток рослин. Застосував метод варіаційної статистики для оцінки результатів досліджень з біології та агрономії. Одержав кілька високо продуктивних сортів озимої пшениці. Одним із перших у світі застосував іонізуюче опромінювання для створення штучних мутацій у зернових культур.
Свиренко Дмитро Онисифорович (1888-1944). Народився в с Мерчик (тепер — Харківська обл ). За кінчив Харківський університет. Член-кореспондент АН України. Працював у Дніпропетровському та Одеському університетах був директором Одеського ботанічного саду. Займався систематикою водоростей та типологією річок. З його ініціативи був створений Інститут гідробіології АН України.
Свириденко Павло Олексійович (1893—1961). Народився в Путивлі(тепер — Сумська обл ) Закінчив Московський університет. Працював у Московському університеті, Інституті зоологи АН України. Основні наукові дослідження присвячено фауні, зоогеографії та екотопі тварин. Вивчав шкідників цукрового буряку та господарське значення гризунів. Один з ініціаторів застосування авіації у боротьбі зі шкідниками. Розробив наукові основи застосування біологічного методу боротьби зі шкідниками. Академік АН України
Севериов Олексій Миколайович (1866—1936). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Один з основоположників еволюційного напряму в морфології. Працював у кількох університетах, у тому числі й Київському. Наукові праці — в галузі порівняльної анатомії та ембріологи хребетних тварин. Розробив теорію походження кінцівок наземних хребетних. Автор вчення про взаємовідношення онто- і філогенезу. Створив наукові школи морфологів — київську та московську Академік АН України.
Симиренко Лев Платонович (1855-1920). Народився у Млієві (тепер — Черкаська обл ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Заклав перший у Європі помологічний розсадник та сад, який згодом став Мливською садово-овочевою дослідною станцією, що носить його ім'я. Створив одну з найбільших в Європі колекцію плодових, ягідних та де коративних рослин. Вивів щироковідомий сорт яблуні Ренет Симиренка.
Топачевськнй Олександр Вікторович (1897—1975). Народився в с. Бобрівка (тепер. — Київська обл.). Закінчив Київський інститут народного господарства. Академік АН України. Працював в Інституті ботаніки, очолював Інститут гідробіології, професор Київського університету. Основні праці присвячено морфології, систематиці та філогенії водоростей, а також санітарній та технічній гідробіології. Сформулював ідею первинності амебоїдних форм. Був головою Українського гідробіологічного товариства.
Філатов Володимир Петрович (1875—1956). Народився в с. Михайлівка (тепер — Пензенська обл., РФ). Закінчив Московський університет. Працював у очній клініці Новоросійського університету в Одесі, заснованому ним Одеському науково-дослідному інституті очних захворювань та тканинної терапії. Досліджував проблеми офтальмології та біогенних стимуляторів. Науково обгрунтував та практично розробив операцію пересаджування рогової оболонки. Створив вчення про біогенні стимулятори. Заснував українську школу офтальмологів. Його ім'я носить Одеський інститут очних захворювань та тканинної терапії.
Фіни Володимир Васильович (1878-1957). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у цьому університеті і одночасно в Київському сільськогосподарському інституті, згодом — у Житомирському сільськогосподарському інституті. Основні наукові праці стосуються порівняльної ембріології квіткових рослин. Вперше встановив, що чоловічі самети (спермії) є клітинами з ядрами та плазмою, а не голими ядрами, як вважалося раніше. Підтвердив дослідження на 250 видах, що відносяться до 70 родин. Вивчав флору України, Криму.
Фольборт Георгій Володимирович (1885-1960). Народився в Петербурзі. Закінчив Військово-медичну академію. Працював у Харківському, Київському медичних інститутах, в Інституті біохімії АН України. Досліджував фізіологію травлення, кровообігу та вищої нервової діяльності. Створив учення про фізіологію процесів виснаження та відновлення, встановив основні закономірності цих процесів, які І. П. Павлов назвав правилами фольборта. Академік АН України.