Курсовая работа: Удосконалення процесу очищення соняшникової олії (електромагнімним способом)
Тобто ринок став провідним каналом придбання м’ясної і молочної продукції, хоча ринкові ціни на м’ясо залишаються вищими порівняно з роздрібними цінами державної і кооперативної торгівлі.
Господарства-виробники вимушені продавати молоко хоч і за нижчими цінами, переробним підприємствам молочної і м’ясної промисловості, бо вони є найбільш надійними партнерами у споживанні м’ясної молочної продукції. Їх виробники їх виробничі потужності дозволяють стабільно протягом року закуповувати досить великі обсяги молока. Можна вважати що цей канал реалізації для виробника матиме важливий інтерес з метою удосконалення механізму економічних взаємовідносин між виробниками м’яса та молока і переробною промисловістю.
Сільськогосподарські підприємства реалізують свою продукцію через такі канали: заготівельні організації; організації споживчої кооперації; працівникам у рахунок оплати праці; населенню через систему громадського харчування на ринку і за бартером. Якщо у 1991 році підприємствами молочної промисловості було реалізовано 98,5% від загальної кількості, то у 1999 році його частка зменшилась до 63,8. Звились нові ринкові партнери та розширились торгівельні зв’язки. Так, до 10% зросла частка реалізації молока населенню через систему громадського харчування (включаючи продаж і видачу в рахунок оплати праці), до 19% - на ринку, через власні магазини і ларки. Новим каналом збуту є бартер. За бартерними угодами продається понад 7% загального обсягу товарних ресурсів молока. Водночас скоротився до мінімуму (менше 0,1 %) продаж молока організаціям споживчої кооперації.
Аналіз свідчить, що виробнику більш вигідно продавати молоко на ринку через систему споживчої кооперації. Тут ціна в 1999 р. за 1 тону молока становила в середньому відповідно 385 і 460 грн. В той же час при реалізації молока заготівельним організаціям вона становила 357 грн. Найнижчою вона була при бартерних операціях – 334грн. Ціни реалізації на яловичину по основних каналах збуту майже не відрізнялися. Проте відчутна різниця відчувається між ціною, яку сплачували заготівельні організації, тобто м’ясокомбінати – 1730 грн. І за бартерними угодами 1422 грн.
Незважаючи на це, частка заготівельних організацій у закупленій продукції становила в 1999 році лише 22%.
Значні обсяги молока, особливо у господарствах приватного сектора, залишаються поза організованою заготівлею. Загальною вимогою до господарств усіх форм власності на даному етапі є необхідність збільшення обсягів продажу молока і м’яса для створення відповідних державних і регіональних товарних ресурсів продукції та здійснення експортних поставок. Для цього необхідно збільшити питому частку продажу їх через заготівельні організації – молокопереробні підприємства, м’ясокомбінати, організації споживчої кооперації та за прямими зв’язками у торгівельну мережу і власні магазини до 75-80% від валового виробництва. Це дозволило б навіть за умови існуючих обсягів виробництва молока, але підвищеного рівня товарності збільшити його ринкові ресурси.
Використання ринкового механізму в агропромисловому комплексі і на основі інтеграції процесу досягнення ефективності виробництва продовольства може бути забезпечено за рахунок таких чинників: значного скорочення втрат при транспортуванні і зберіганні с/г сировини; раціонального використання вторинної сировини та відходів; формування і використання найефективніших наскрізних технологічних процесів від ферми до прилавку; створення єдиної економічної заінтересованості у високих кінцевих результатах усіх учасників інтегрованого агропромислового виробництва на основі поглиблення його спеціалізації, кооперування і комбінування.
2. Організаційно-економічна характеристика господарства
2.1 Загальні відомості про СВК "Світанок"
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Світанок" Комінтернівського району Одеської області, розташований в районному центрі смт. Комінтернівське. До обласного центра портового міста Одеса 40 км. до найближчої залізничної станції с.Кремидівка 17 км. До обласного центра і найближчої залізничної станції прокладено автомобільні дороги з асфальтним покриттям.
На теперішній час господарство СВК "Світанок" має – 4779 га землі, з яких 4295 га сільськогосподарські угідь, в тому числі рілля – 3670 га.
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві – 140 працівників.
Рельєф місцевості слабосхилистий, є схили до 5º.
Головний тип ґрунтів – чорноземи сірі, глибина родючого шару гранту 650 мм
Загалом природно-кліматичні умови є сприятливими для вирощування багатьох злакових, технічних і кормових культур, а також плодів і овочів.
2.2 Техніко-економічні показники роботи СВК "Світанок"
Розміри сільськогосподарського кооперативу наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.1 Розміри СВК "Світанок"
| Показники | Роки |
2008р. у % до 2006р. | ||
| 2006 | 2007 | 2008 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Вартість валовоїпродукції (в співставних цінах 2005р.), тис. грн. | 4188,8 | 2178 | 5241,9 | 125,1 |
| Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 4525,3 | 4650,7 | 5971,7 | 131,9 |
| Прибуток тис. грн. | -282,5 | -565 | 1480,9 | Х |
| Площасільськогосподарських угідь, га. | 4295,0 | 4295,0 | 4295,0 | 100,0 |
| Основні засоби, тис. грн. | 3865,6 | 1491,1 | 1238,5 | 32,0 |
| Середньорічначисельністьпрацівників, чол. | 218,0 | 179,0 | 140,0 | 64,2 |
| Поголів'я тварин: | ||||
| великої рогатоїхудоби, гол. | 637,0 | 422,0 | 294,0 | 46,0 |
| свиней, гол. | 49,0 | 32,0 | - | Х |
Аналізуючи таблицю 2.1 можна зробити висновок, що розміри господарства за останні три роки практично не змінились. Однак відбулося збільшення виробництва валової продукції, виросла виручка від її реалізації і господарство вийшло на рівень прибутковості, що пов'язано із впровадженням у виробництво кращих технологій і більш раціональним використанням земельних ресурсів. Поряд із цим відбулося зменшення вартості основних засобів, що пов'язано із їхнім зносом і не поновленням існуючої бази. Також значно зменшилось поголів'я тварин, у зв'язку з тим що галузь тваринництво є занепадаючою, бо маючи високу собівартість продукція має низьку закупівельну ціну.
Показники ефективності використання землі в господарстві СВК "Світанок" приведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Ефективність використання землі у СВК "Світанок"
| Показники | Роки |
2008р. у % до 2006р. | ||
| 2006 | 2007 | 2008 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Вироблено на 100с.-г. угідь: | ||||
| - валової продукції,тис. грн. | 97,5 | 50,7 | 122,0 | 125,1 |
| - чистого доходу, тис. грн. | 105,4 | 108,3 | 139,0 | 131,8 |
| - прибутку, тис. грн. | -6,6 | -13,1 | 34,5 | Х |
|
Урожайність: - пшениця | 25,4 | 10,1 | 40,7 | 160,2 |
| - ячмінь озимий | 26,5 | 13,7 | 40,7 | 153,5 |
| - ячмінь ярий | 24,9 | 8,1 | 25,4 | 102,0 |
| - жито | 44,8 | 14 | 84,3 | 188,1 |
| - овес | 22,8 | 8,6 | 25,7 | 112,7 |
| - гречка | 14,3 | 1,5 | 5,7 | 39,8 |
| - горох | 21,4 | 4,2 | 13,9 | 64,9 |
| - соняшник | 21,1 | 1,8 | 15,8 | 74,8 |
| - ріпак озимий | - | 6,7 | 22,8 | Х |
Дані таблиці 2.2 свідчать про ріст ефективності використання землі, про це свідчать, як вартісні так і натуральні показники. Ефективність збільшилась у зв'язку з тим, що останній рік був врожайним ніж попередні. Це можна простежити по даним натуральних показників, які зросли, окрім гречки, Гороха, соняшника, в яких врожайність зменшилась.
Забезпечення господарства СВК "Світанок" основними засобами та ефективність їх використання представлені в таблиці 2.3.