- естетичні параметри;

- нормативні параметри.

Параметри призначення характеризують області застосування продукції й функції, які вона призначена виконувати. По них можна судити про зміст корисного ефекту, що досягає за допомогою застосування даної продукції в конкретних умовах споживання.

Параметри призначення підрозділяються:

- на класифікаційні параметри, що характеризують приналежність продукції до певного класу й використовувані при оцінці тільки на етапі вибору області застосування продукції й товарів - конкурентів, вони служать базою для наступного аналізу й у подальших розрахунках не беруть участь (приклад: пасажировмісність, швидкість обертання);

- параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень, використовуваних при розробці й виготовленні продукції (наприклад, продуктивність верстата, точність і швидкість спрацьовування вимірювальних приладів, обсяг пам'яті для ЕОМ), вони можуть бути й одночасно й класифікаційними;

- конструктивні параметри, що характеризують основні проектно - конструкторські рішення, використані при розробці й виробництві виробу (склад виробу, його структура, розміри, вага), окремі параметри також можуть служити цілям класифікації;

Ергономічні параметри, що характеризують продукцію з погляду її відповідності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або споживанні (гігієнічної, антропометричні, фізіологічні, властивості людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах);

Естетичні параметри, що характеризують інформаційну виразність (раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції й стабільність товарного виду), вони моделюють зовнішнє сприйняття продукції й відображають саме такі її зовнішні властивості, які є для споживача найбільш важливими, вони рангуються по ступені значимості для конкретного виду продукції;

Нормативні параметри, що характеризують властивості продукції, які регламентуються обов'язковими нормами, стандартами й законодавством на ринку, де цю продукцію передбачається збувати (параметри патентної чистоти, що характеризують ступінь втілення в продукції технічних рішень і не патентів, що підпадають під дію, виданих у країнах передбачуваного збуту, екологічні параметри, параметри безпеки, по яких для даного ринку встановлені обов'язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).

До групи економічних параметрів ставляться повні витрати споживача (ціна споживання) по придбанню й споживанню продукції, а також умовами її придбання й використання на конкретному ринку.

Повні витрати споживача в загальному випадку включають одноразові й поточні витрати.

Одноразові витрати являють собою витрати по придбанню продукції (ціна продукції), транспортування, митні збори й витрати, витрати на налагодження, пробний пуск, якщо вони не включені в ціну продукції. Іноді це витрати на спорудження, необхідність у які обумовлена вимогами експлуатації або споживання продукції.

Витрати на транспортування складаються з витрат на навантаження й розвантаження, доставку, страхування в шляху, розконсервацію, зберігання, обслуговування продукції при доставці.

Витрати на придбання продукції визначаються ціною, сплачується фактично покупцем відповідно до договору купівлі - продажу або інших договірних документів. При зіставленні цін на оцінювану продукцію й товари - конкуренти враховуються розходження в комерційних умовах відповідних угод.

Остаточне рішення на вибір номенклатури параметрів, використовуваних при оцінці конкурентоспроможності продукції, приймається експертною комісією з урахуванням конкретних умов використання цієї продукції й цілей оцінки.

Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних) показників або зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції й зразка.

Роблячи висновок по першому розділі хочеться відзначити наступні моменти. Конкуренція є необхідною й визначальною умовою нормального функціонування ринкової економіки. Але як будь-яке явище має свої плюси й мінуси. До позитивних рис можна віднести: активізацію інноваційного процесу, гнучке пристосування до попиту, висока якість продукції, високу продуктивність праці, мінімум витрат, реалізацію принципом оплати по кількості і якості праці, можливість регулювання з боку держави. До негативних наслідків - "перемога" одних і "поразка" інших, розходження в умовах діяльності, що веде до нечесних прийомів, надмірна експлуатація природних ресурсів, екологічні порушення й ін. Монополізм приводить до вповільнення науково-технічного прогресу, консервує низька якість продукції, роблять цю продукцію неконкурентоспроможною на світовому ринку, втрачаються стимули знаходження більше ефективних рішень функціонування в економіці й ін. Говорячи про негативні методи ведення конкурентної боротьби необхідно відзначити, що все-таки поки є конкуренція, буде існувати й промислове шпигунство, тобто ці два явища зв'язані між собою, не можна, звичайно, заперечувати ефективність промислового шпигунства, наприклад він значно впливає на розвиток військово-промислового комплексу. І все-таки, незважаючи на ефективність промислового шпигунства, він не може замінити розвитку ні в галузевих, державних і глобальних масштабах, не може замінити науково-дослідні роботи, відкриття, тому що якщо увесь час користуватися чужим, викраденим, то при цьому губиться деякий власний потенціал розвитку, що в підсумку веде до регресу. У цілому ж, конкуренція несе менше негативних моментів, чим позитивних; конкуренція - значно менше зло, чим монополія, що зловживає своїм положенням в економіці. Конкуренція - визначальна умова підтримки динамізму в економіці, і в умовах конкуренції створюється більше національне багатство при меншій вартості кожного виду продукції в порівнянні з монополією й плановою економікою.

2. Конкурентоспроможність підприємства на ринку товарів і послуг

2.1 Аналіз діяльності компанії «Стофф» на ринку споживачів одягу для дітей

У даному розділі хотілося б розглянути діяльність та конкурентоспроможність фірми на споживчому ринку вітчизняних виробників. Мною була обрана невелика фірма, що займається виробництвом дитячого одягу. Був проведений аналіз її діяльності й конкурентоспроможності, дані якого представлені нижче.

Назва: "Стофф".

Рід діяльності: виробництво й продаж дитячого одягу. Загальні характеристики товарів: одяг для дітей у віці від двох до десяти років (іменована далі товаром). Виконана в декількох розмірах. Орієнтовна чисельність персоналу: 7 чоловік:

- генеральний директор;

- бухгалтер;

- виробничий відділ (2 чоловік);

- відділ збуту (у його обов'язку входить так само маркетингова стратегія фірми) (3 чоловік)

Ціль діяльності фірми: на початку необхідно затвердитися на ринку, зайняти обрану нішу, надалі метою діяльності повинне стати одержання більш-менш стабільного прибутку й розширення ринку збуту.

Основні маркетингові рішення, що дозволяють її досягти: для того, щоб затвердитися на ринку необхідно максимально знизити ціни на товар (за рахунок зниження витрат і невисокого прибутку спочатку). Для того, щоб потіснити конкурентів необхідно застосовувати методи концентрованого маркетингу, тому що «Стофф» - невелика починаюча фірма. Тобто всі зусилля треба зосередити на одному сприятливому сегменті ринку.

Було проведено ретельне дослідження кон'юнктури ринку дитячого одягу на сучасний момент, проаналізувавши асортименти одягу в багатьох магазинах міста Запоріжжя (на предмет того, є чи незаповнена ринкова ніша) і потреби покупців (щоб зрозуміти яким товаром і як можна їх задовольнити). У цілому, у плані асортиментів ситуація складається наступна (про конкурентів більш докладно ледве пізніше): у невеликі й навіть великих промтоварних магазинах дитячого одягу немає взагалі, у невеликих спеціалізованих магазинах представлена в основному одяг для дітей грудного віку (у дуже малому асортименті) і тінейджерів. А в більших спеціальних магазинах для дітей (типу мережі "Дитячий мир") є одяг для дітей 5-8 років і вже підлітків. Це стосується лише неверхнього одягу (повзунки, кофточки, штанці й т.д.), тому що верхнього одягу (курточки, пальто й т.п.) досить багато в дитячих магазинах. У змісті цінової ситуації можна зробити наступні висновки: тому що практично всі асортименти дитячого одягу імпортується, ціни досить високі, і розраховані на родини із середнім статком. Що стосується якості: більшість речей виготовлені із синтетичних тканин несимпатичних розцвічень і представлені дуже невеликою кількістю розмірів і по сезонності цей одяг майже на 80% складається з літніх речей. Тому що останнім часом з'явилася велика кількість промтоварних ринків (як оптових, так і роздрібних), на яких багато хто воліють робити покупки через низькі ціни й великий вибір, то також був проаналізований асортименти й на них, щоб з'ясувати, чи не потенційні вони конкуренти. Результат наступний: одяг для дітей молодше 15 років відсутній, тому що продавці не привозять її (дитяча одяг у принципі дешевше дорослої, але транспортні й усякі інші накрутки на ціну такі ж і вона стає занадто дорогою для покупців).

Щоб з'ясувати потреби споживачів дитячого одягу, минулого провели спостереження й опитування у відділах дитячого одягу як невеликих, так і великих магазинах міста. Основні висновки, які можна зробити: споживачам хотілося б: