Курсовая работа: Управління процесом формування портфеля цінних паперів банку

До факторів, що негативно впливають на інвестиційну привабливість пайових цінних паперів, належать:

· зниження рівня дивідендних виплат через зменшення обсягів прибутку емітента;

· зниження темпів зростання вартості чистих активів емітента або зменшення їх суми;

· кон'юнктурний спад у галузі, де працює емітент;

· загальний спад кон'юнктури ринку цінних паперів;

· суттєве перевищення ринкової ціни цінного папера порівняно з його реальною вартістю в момент придбання інвестором;

· спекулятивна гра учасників ринку цінних паперів;

· підвищення рівня оподаткування доходів за пайовими, цінними паперами.

До факторів, що негативно впливають на інвестиційну привабливість боргових цінних паперів, належать:

· зростання середньої ставки банківського процента;

· зростання темпів інфляції порівняно з попереднім періодом;

· зниження рівня платоспроможності (кредитного рейтингу) емітента;

· непередбачуване зниження розміру фонду погашення емітента за даним цінним папером;

· підвищення рівня оподаткування доходу за борговими цінними паперами.

Результати моніторингу ринку цінних паперів та умов економічного розвитку країни за розглянутими факторами дають змогу підвищити обґрунтованість управлінських рішень, що приймаються в процесі наступних етапів оперативного управління портфелем цінних паперів банку.

2. Оперативна оцінка рівня дохідності, ризику та ліквідності сформованого портфеля цінних паперів.

У результаті такої оцінки, яка повинна мати регулярний характер, виявляються:

· тенденції рівня дохідності, ліквідності та ризику портфеля в цілому;

· відповідність рівня дохідності, ліквідності та ризику цільовим параметрам формування портфеля (типу портфеля);

· відповідність встановлених параметрів шкалі «дохідність- ризик», «дохідність - ліквідність».

Результати оцінки слугують основою прийняття управлінських рішень про необхідність і напрямки реструктуризації портфеля цінних паперів.

3. Вибір принципових підходів до оперативної реструктуризації портфеля цінних паперів банку.

Теорія оперативного управління портфелем цінних паперів виділяє два принципових підходи до здійснення цього управління - активний і пасивний.

Вони відрізняються як завданнями, так і методами оперативного управління портфелем.

Пасивний підхід до управління портфелем базується на принципі «слідування у фарватері ринку». Практична реалізація цього принципу означає, що реструктуризація портфеля цінних паперів має чітко відбивати тенденції кон'юнктури ринку цінних паперів як за загальним обсягом (на основі загальноринкових індексів динаміки), так і за складом. Інакше кажучи, динаміка портфеля цінних паперів банку в мініатюрі повинна копіювати динаміку ринку цінних паперів у цілому.

Основна увага при пасивному підході до управління портфелем приділяється забезпеченню його реструктуризації за видами цінних паперів та його глибокої диверсифікації.

Пасивна політика управління передбачає:

· формування пасивного портфеля;

· купівлю цінних паперів, рух яких відповідає руху всього ринку;