Курсовая работа: Управління ризиком

2.3 Принципи безпеки

Ризик і безпека тісно пов’язані із залежністю «Безпека – якість – надійність». Ці поняття слід розглядати у взаємозв’язку як принципи безпеки.

Принципи безпеки:

1) системний (комплексний) підхід до створення цілісної системи для рішення цільових задач найбільш ефективним способом, організація взаємозв’язку і взаємодії суб’єктів і об’єктів управління, розподіл ролей і обов’язків персоналу, безупинне удосконалення системи.

2) людський фактор – участь всіх працівників у системі забезпечення якості, надійності, безпеки.

3) управлінський – залучення людей до процесу управління та адекватне використання їх здібностей і потенціалу.

2.3 Класифікація небезпек за серйозністю

Для визначення серйозності небезпеки існують спеціальні критерії, які подані у наведених нижче таблицях.

Таблиця 1: Категорії небезпеки.[3]

Катастрофічна	I	Смерть, зруйнування системи
Критична	II	Серйозна травма, стійке захворювання
Гранична	III	Незначна травма, короткочасне захворювання
Незначна	IV	Менш значні ушкодження, ніж у IV категорії

Таблиця 2: Рівні та ймовірності небезпеки.[4]

Часта	А	Велика ймовірність того, що подія трапиться.
Можлива	В	Може трапитися декілька разів за життєвий цикл
Випадкова	С	Іноді трапляється протягом життєвого циклу
Віддалена	D	Малоймовірна, але можлива.
Неймовірна	Е	Можна припустити, що подія не відбудеться.

Наприклад, якщо зіткнення літаків за категорією небезпеки відноситься до категорії І (катастрофа), а за ймовірністю до рівняD (за статистикою), тоді і зусилля для запобігання будуть специфічними та фіксованими, але незначними.

А зіткнення автомобілів за категорією найчастіше є подією незначної небезпеки (IV), але дуже частою (А), тому зусилля для запобігання значні.

Тож робимо висновок, що серйозна небезпека може бути припустимою, якщо достеменно відомо, що її ймовірність низька. Так само може біти припустимою вірогідна подія, якщо доведено, що результат її незначний.

Отже, ймовірність припустимого ризику небезпеки зворотно пропорційна її серйозності.

Таблиця 3 демонструє приклад матриці ризиків небезпеки, що полегшує оцінку ризику.

Таблиця 3.

Частота, з якою відбувається подія	КАТЕГОРІЯ
	I	II	III	IV
А	1A	2A	3A	4A
B	1B	2B	3B	4B
C	1C	2C	3C	4C
D	1D	2D	3D	4D

2.4 Оцінка ризику

2.4.1 Класифікація ризику

З даних наведеної вище матриці можна вивести індекс ризику небезпеки.

Таблиця 4. Індекс ризику небезпеки.

Класифікація ризику	Критерії
1A, 1B, 1C, 2B, 3A	Неприпустимий (надмірний)
1D, 2C, 2D, 3B, 3C	Небажаний (гранично допустимий)
1E, 2E, 3D, 3E, 4A, 4B	Припустимий з перевіркою (прийнятний)
4C, 4D, 4E	Припустимий без перевірки (знехтуваний)

Надмірний – виключно високий рівень ризику, який у переважній більшості випадків викликає негативні наслідки.

Гранично допустимий – це максимальний рівень ризику, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Прийнятний – це той рівень ризику, який суспільство може прийняти (допустити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Знехтуваний (0-рівень) – це настільки малий рівень ризику, що він перебуває в межах допустимих відхилень від природного (фонового) рівня.

На практиці 0-рівень є неможливим. Знехтуваний ризик неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних умов для цього.

2.4.2 Концепція прийнятого ризику

Традиційна техніка безпеки ґрунтувалась на категоричній вимозі «забезпечити безпеку будь-якою ціною». Але реально звести її до нуля неможливо. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.

Концепція прийнятного (допустимого) ризику – це прямування до такого рівня безпеки, який суспільство може прийняти у даний період часу і котрий може бути економічно виправданим. [5]

Отже, необхідно прямувати до такого малого значення ризику, який забезпечується даним суспільством на конкретному етапі його розвитку.