Курсовая работа: Відкриття провадження у цивільній справі у суді
5) заява про розірвання шлюбу подана під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом.
Про повернення позовної заяви суддя виносить ухвалу.
Цей перелік випадків повернення позовної заяви є вичерпним. У разі якщо ці умови перестануть існувати, позивач вправі повторно звернутися до суду зі своїми вимогами па загальних підставах.
Слід зазначити, що залишення суддею позовної заяви без руху або повернення її позивачеві здійснюється на стадії пред'явлення позову, до відкриття провадження у справі. Якщо суддя з різних причин не виявив недоліків у заяві і відкрив провадження у справі, він надає строк для усунення недоліків, а в разі невиконання припису залишає заяву без розгляду за правилами, встановленими ст. 207 ЦПК.
Законом також передбачено підстави для відмови у відкритті провадження у справі, якщо навіть позовну заяву подано й оформлено відповідно до вимог, встановлених ЦПК.
Згідно зі ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
1) заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства;
2) за наявності рішення або ухвали суду, що набрала законної сили, про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, укладення мирової угоди у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет, із тих самих підстав;
3) за наявності справи в цьому чи іншому суді за спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) внаслідок смерті фізичної особи або припинення юридичної особи, яка є однією зі сторін у справі, не допускається правонаступництво;
5) є рішення третейського суду щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, із тих самих підстав, за винятком випадків, коли судом відмовлено у видачі виконавчого листа на примусове виконання або скасування рішення цього суду і неможливості розгляду справи в тому самому третейському суді.
Про відмову у відкритті провадження у справі або про відкриття провадження суддя постановляє ухвалу, яка невідкладно надсилається позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами. Відмова у відкритті провадження у справі позбавляє позивача права повторно звернутись до суду із таким самим позовом.
Як бачимо із вищенаведеного, складання позовної заяви є складним і важливим етапом підготовки справи до її розгляду в суді, що вимагає неухильного дотримання вимог процесуального законодавства та попередження негативних наслідків, що перешкоджають відкриттю провадження у цивільному судочинстві.
Кожен юрист має усвідомлювати, що від його компетентності, професійного рівня, порядності залежать певною мірою, а то й повністю, результат розгляду справи і судового рішення, надійний захист цивільного права та інтересу як фізичних, так і юридичних осіб [5, с. 17-20].
Глава 2. ПРАВО НА ПОЗОВ
2.1 Право на пред’явлення позову
Конституційне положення про те, що права і свободи людини та громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України), деталізується у нормах матеріального права. Так, відповідно до ЦК України (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За ч.10 ст.7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Зазначене у наведених і подібних нормах право на судовий захист є правом на позов у матеріально-правовому розумінні, що означає можливість уповноваженої особи вимагати в судовому порядку виконання зобов'язаною особою свого обов'язку.
Говорячи про співвідношення права на позов і права на пред'явлення позову, слід мати на увазі, що:
1) право на позов (захист) визначається і матеріальним, і процесуальним правом, а право на пред'явлення позову - тільки процесуальним;
2) право на позов надає можливість вимагати від суду вирішити справу, а право на пред'явлення позову - лише звернутися до суду з позовом;
3) наявність права на позов встановлюється судом під час усього провадження у справі, а наявність права на пред'явлення позову - під час прийняття позовної заяви;
4) відсутність права на пред'явлення позову є підставою для постановлення ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду; відсутність же права на позов є підставою для ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.Виходячи з викладеного, право на позов і право на пред'явлення позову, є різними правами, головна відмінність між якими полягає у їх різній правовій природі.
Право на пред'явлення позову - це право особи звернутися до суду з позовом про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право кожна фізична та юридична особа, а у визначених законом випадках до суду можуть звертатися також органи й особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (ст.3ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.45 ЦПК України до органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду з позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів, належать:
1)Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. У п.10 ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 р. вказується, що він має право звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини, яка за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може цього зробити самостійно.
2) Прокурор. Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. органи прокуратури здійснюють представництво інтересів громадянина, якщо він неспроможний через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Крім того, перед прокуратурою поставлено завдання здійснювати представництво в суді інтересів держави за наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Однією з форм такого представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
3) Органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Їхнє право на звернення до суду з позовом про захист інтересів інших осіб, держави або суспільства встановлюється спеціальними законами. Наприклад, відповідно до п.10 ст.5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право подавати до суду позови про захист прав споживачів.