Курсовая работа: Використання інтерактивних методів на уроках біології під час вивчення теми: "Молюски"

7.Проводжу оцінювання і мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу своїх однокласників на уроці.

8. Д/З. 1.Опрацювати параграф 28 (початковий і достатній рівень).

2. Опрацювати питання: «Доведіть, що двостулкові є двосторонньо-симетричними тваринами»(достатній рівень).

3.Опрацювати питання: «Чому, на вашу думку, жабурниця живиться безперервно?» (високий рівень).

Тема: Клас Головоногі. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Роль молюсків в екосистемах, їх значення для людини

Мета. 1.Розглянути особливості головоногих, з’ясувати значення молюсків в екосистемах і для людини.

2. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати і робити висновки, розвивати пізнавальний інтерес в учнів.

3. Виховувати любов до природи та екологічну культуру.

Основні поняття: головоногі, восьминіг, каракатиця, чорнило.

Обладнання: малюнки і фотографії до теми, таблиця «Головоногі молюски».

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

План уроку

Етап.	Час.	Форми і методи діяльності вчителя.		Результати.
розминка.	1хв.	Психологічна вправа.		Створення сприятливого настрою на уроці.
Актуалізація опорних знань.	3хв.	Розв’язування біологічних задач.		Налаштування на активну роботу на уроці, розвиток мислення, актуалізація опорних знань.
3.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми.	2хв.	Прийом «Зацікав»		Зацікавлення учнів у вивчені нової теми.
4.Вивчення нового матеріалу	30хв.	Пояснення вчителя, повідомлення учнів (завдання випереджаючого характеру).		Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток логічного мислення, виховання любові до природи, екологічної культури, розвиток пізнавального інтересу.
5.Рефлексія.	7хв.	Складання схем-опор.		Закріплення вивченого на уроці.
6. Підсумки узагальнювання.	5 хв.	Робота за алгоритмом		Розвивати вміння узагальнювати і робити висновки.
7. Оцінювання.	1хв.	Оцінювання і його мотивація.		Усвідомлення учнями власного рівня знань, заохочення навчальної діяльності учнів.
8. Повідомлення домашнього завдання.	1хв.		Диференційоване домашнє завдання.	Краще засвоєння знань учнями з різним рівнем навчальних можливостей.

Хід роботи:

Учні, скоро Наступає Новий рік, Різдвяні свята, уявіть собі, що ви святкуєте і розгортаєте новорічні подарунки. Приємно? Сподіваюсь, що такий хороший настрій ви пронесете крізь увесь наш урок.

2.Біологічна задача: опишіть пристосування малого ставковика до існування, до доповнивши схему.

3. Інтерактивний метод «Зацікав».

Уявіть собі, що ви на океанському дні, а навколо вас плавають в товщі води безліч восьминогів, каракатиць. Цікаво, а що це за тварини куди вони належать , яка їх будова? Щоб відповісти на всі ці запитання та багато іншого? Учні формулюють тему, мету і завдання уроку, якщо не хотіли, то з допомогою вчителя.

4.У формі бесіди з учнями розглядаємо особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків.

Без перебільшення можна стверджувати, що представники цього класу (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин. Чим обумовлена дивна назва цього класу молюсків? Які особливості будови тіла для них характерні, я к пов’язані вони зі способом життя? Чому їх вважаю найбільш розвиненими безхребетними тваринами?

Особливості будови тіла й життєдіяльності. Тіло кальмара складається з тулуба і голови, на якій розміщується десять щупалець – видозмінена передня частина ноги кальмара. Тепер зрозуміло, чому цих тварин називають головоногими – їх щупальця-ноги дійсно розташовані на голові.

На голові кальмара розміщені також рот і два великих ока, які подібні за будовою очам хребетних тварин. Кальмар чудово бачить, до того ж кожне його око може стежити за «своїм» об’єктом. Рот, оточений щупальцями, має потужні хітинові щелепи, що нагадують дзьоб. Кальмар-хижак. Наздогнавши здобич, він охоплює її щупальцями і відкушує шматочки гострими щелепами.

За головою розташований тулуб - м’язовий мішок, утворений мантією. Усередині мантії зі спинного боку міститься тонка хітинова пластинка: це все, що залишилося в кальмара від черепашки. Усі внутрішні органи кальмара, окрім зябер, розташовані в «мішечку», який утворений сполучною тканиною. Між його стінками та стінками мантії з черевного боку кальмара є мантійна порожнина. Вона сполучається з навколишнім середовищем за допомогою лійкоподібного сифона – видозміненою задньою частиною молюска. Широкий кінець сифона відкривається в мантійну порожнину, а вузький –у воду. Пригадаймо, що таке реактивний рух. Він характерний головоногим молюскам.

Мантійний мішок та сифон є пристосуванням, яке використовує кальмар для плавання. Набравши через щілину між сифоном і мантією воду в мантійну порожнину, тварина замикає щілину, різко скорочує м’язи тулуба і викидає через сифон воду назовні. Утворюється реактивна сила, яка змушує кальмара переміщатися задом наперед. Так, убираючи і викидаючи воду, кальмар рухається поштовхами. Кальмари розвивають швидкість до 50 км./год. і навіть вистрибують із води, пролітаючи деяку відстань у повітрі. Ці молюски можуть і швидко повертати, й миттєво зупинятися.

Реактивний рух - не єдиний спосіб пересування головоногих. У кальмарів і каракатиць є плавці. Працюючи ними, тварини повільно плавають головою вперед. Пересуваючись у такий спосіб, каракатиці полюють на креветок, що зарилися в пісок. Видуваючи з сифону струмінь води, каракатиця спрямовує його на дно. Він змиває пісок зі спини креветки. Тепер ніщо не заважає молюску схопити щупальцями свою здобич.

Є в головоногих і третій спосіб руху – за допомогою щупалець. Восьминіг не тільки ходить ними по дну, але й плазує по підводних скелях.

Щупальця головоногих м’язисті, гнучкі й дуже сильні. На їх внутрішній поверхні розташовано кілька рядів присосок(а в кальмара є ще гачки, схожі на пазурі). Щупальця так міцно хапають здобич, що вирватися з них неможливо. Кожне щупальце управляється нервовою системою окремо, тому головоногі можуть одночасно робити декілька різних рухів. Восьминіг засовує креветку до рота і в той самий час під каменями шукає наступну жертву, чешеться і прибирає в нірці, вигрібаючи з неї недоїдки. Щупальця беруть участь і в запліднені: за їх допомогою однієї з ніг восьминіг-самець доправляє свої статеві продукти до статевої системи самки. А самка в одних щупальцях носить запліднені яйця, а іншими щупальцями миє їх і чистить.

Головоногі-роздільностатеві тварини. Більшість з них розмножується один раз в життя. Із яйця виходить маленький молюск, зовні схожий на дорослу особину. Отже, розвиток у головоногих прямий.

Повідомлення учнів.